Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА


 

 Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
 Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
 E-mail: museum0@ukr.net
 
 
МАЛЮТІН С.В. (1859-1937) "ПОРТРЕТ ПРОФЕСОРА К.В. СНЄГІРЬОВА"
"100 шедевров" - виртуальная галерея

Сергій Васильович Малютін – один з найцікавіших та самобутніх художників рубежу ХIХ-ХХ століть – жив у надзвичайно багату подіями епоху і створив цілу галерею портретів своїх сучасників – художників та письменників, винахідників і вчених, інженерів і лікарів, видавців та колекціонерів. Силою свого таланту Малютіну вдалося не лише зберегти для нащадків образи людей, які так багато зробили для слави російської культури і науки, але і втілити дух епохи, відобразити ідеали та устремління цілого покоління сучасників того бурхливого неспокійного часу.
У колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна творчість С.В. Малютіна представляє «Портрет професора К.В. Снєгірьова», написаний в 1922 році. Доктор медицини, колезький секретар, приват-доцент Московського університету К.В. Снєгірьов був знаменитим лікарем-окулістом, ординатором Олексіївської лікарні (зараз Московський НДІ очних хвороб ім. Гельмгольца), а з 1902 р. працював лікарем Московського Художнього театру ім. Горького. Снєгірьов був автором двадцяти п’яти наукових робіт і зіграв дуже важливу роль у заснуванні та видавництві «Російського офтальмологічного журналу», перший номер якого був випущений товариством окулістів у Москві в 1922 році.
Не дивлячись на розслаблену позу портретованого, який злегка схилив ліворуч голову, втомлений і уважний погляд його очей, спрямований прямо на глядача, говорить про зосереджені роздуми доктора. Вільний широкий живопис темного фону, крісла, в якому сидить модель, тонкі тонові градації чорно-синього костюму, що виразно контрастує зі сліпучо білими акцентами манжетів і коміра сорочки – все зосереджує увагу глядача на обличчі та руках знаменитого професора.
Тонко і дбайливо, м’якими злитими мазками художник моделює обличчя Снєгірьова, акуратно підстрижені вуса і борідку, сивіюче волосся. Один тон плавно перетікає в іншій, надаючи образу тієї дивовижної реалістичності та життєвості, яка вирізняє всі портрети Малютіна.
Видатний російський художник другої половини ХIХ століття Микола Миколайович Ге сказав одного разу: «Хіба руки самі по собі вже не є портретом людини?». У роботах Малютіна майстерно написані кисті рук говорили про моделі не менше, ніж їх обличчя, костюм і оточуюча обстановка. В портреті Снєгірьова найтонші відтінки рожевих, фіолетових, блакитних тонів ліплять зображення його рук сміливо, конструктивно, і в той же час делікатно та бережно. Художник виразно демонструє глядачеві, як сила і потужність рук видатного лікаря поєднується з неймовірною м’якістю і точністю рухів – адже по-іншому не можна, щонайменший промах може коштувати життя пацієнту.
Усього лише декількома точними помахами пензля Сергій Малютін передає фактуру скла пенсне, яке професор тримає в лівій руці. Подих життя – в кожному мазку, в кожній деталі картини. Малютіну вдалося передати в своїй роботі благородний образ талановитої, привабливої та щиросердної людини, готової будь-якої хвилини прийти на допомогу тим, чиє життя і здоров’я наражалися на небезпеку.