Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА


 

 Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
 Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
 E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Рецензія
Написав Сергій Росляков   
Вівторок, 24 листопада 2020 13:31

 

         Вийшла в світ книга «Сто слів про Андрія Антонюка». Укладачем виступив Тарас Кремінь. Нажаль не відбулася презентація книги з причин епідемії, але головне, що вона є і почала власне життя.

         Побудована вона за принципом мозаїки спогадів про художника різними людьми: це і його друзі, і колеги-художники, і літератори, і … просто глядачі. Вийшло так, що сто чоловік, а саме стільки авторів у книзі, начебто прийшли на вернісаж виставки Андрія Антонюка і розмовляють один з одним про життя та творчість художника. Саме в цьому я вважаю і був задум Тараса Креміня, який, до речі, з дитячих років спостерігав за життям та творчістю друга його батька. І у кожного з глядачів є свій образ Андрія.

         Антонюк був і насамперед є видатним художником сучасного нам суспільства. Він торкався тем, які були конче потрібні Україні і в часи, коли це було важко робити, і в часи, коли це було вже на державному рівні. Його душа належала Богопіллю, тобто місцю, де він народився, а серце належало Україні.

         Музей імені Василя Верещагіна став місцем презентації миколаївцям творчості нашого геніального сучасника – Андрія Антонюка з Богопілля. Це відбулося в 1987 році, про що автор цих рядків і розповів в книзі «Сто слів про Андрія Антонюка». Це була знакова подія для музею і міста, а також для історії українського мистецтва взагалі. Подія, яка вплинула повним чином і на хід історії творчого життя Миколаєва. Хочу особливо підкреслити той факт, що за час експонування виставки в музеї її відвідало майже 16000 глядачів і цей рекорд досі не перевищений! Це факт! А як кажуть: «проти факту не попреш».

         Потужність постаті Антонюка завжди здавалась мені фантастичною. Він фонтанував ідеями і думками. Він був справжнім велетнем для багатьох художників. Але він завжди щиро підтримував талановитих людей, не лише художників, а й літераторів, музикантів…

         Він був людиною Всесвіту і його постать з роками буде лише більш зрозумілою всім людям, які не байдужі до мистецтва, яке несе до нас світло, добро і любов.

 

 

С. Росляков