Медіаспоживання та сприйняття світу за допомогою гаджетів диктує конвейєр тренду на мікс, перетин, злиття, комбінації, що поширилися і на музейне середовище. Головні світові музеї непогано справляються з конкуренцією за увагу в соціальних мережах.

Музей мистецтв Лос-Анджелеса має снепчат, Нью-Йоркська бібліотека придумала свій Emoji Bot, а Тейт Модерн кілька років тому анімував зображення зі своїх картин – під заголовком 1840s GIF Party. У Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва в соціальних мережах 7,5 мільйонів фоловерів – музей розповідає про своїх співробітників і роботи, обговорює гострі питання культури в цілому і проводить невеликі відеоекскурсії з кураторами. Голова відділу по комунікації музею Кім Мітчелл стверджує, що головний виклик сьогодні – показати, що музейна експозиція релевантна великому потоку образів у візуальній культурі.

Медіасвіт став частиною повсякденного життя, поступово трансформувавши канали поширення інформації для утримання уваги аудиторії, яка вже сама виробляє інформаційний контент. Пости, фотографії в соцмережах, популярність Instagram, селфі свідчать про те, що на новому технологічному рівні медіаспоживач віддає перевагу комунікації засобами образів з мінімальним текстовим навантаженням. Візуальний сторітеллінг в числі PR-інструментів першорядної значимості є ефективним інструментом, здатним пробитися крізь інформаційний шум повсякденності.

Медіа як інструмент для зберігання і подачі даних поширили і підтримують глобальний тренд на фрагментацію і капсулювання інформаційних масивів. Одним з інструментів, що найповніше реалізує даний тренд, став хештег. Хештег як маркер, що дає можливість користувачам соцмереж і блогів розподілити повідомлення по темах та знайти тематичну інформацію за допомогою пошуку, структурує інформацію по конкретному запиту і потенційно збільшує відвідування сторінок та охоплення аудиторії.

Подібні практики дають змогу отримати зворотній зв'язок від аудиторії і потенційних відвідувачів, що виступає додатковим стимулом для розвитку. Контент різних медійних платформ дає широку сферу інтерпретацій власної естетики і засобів виразності.

Хештег-маркетинг дає змогу переосмислити і капсульно презентувати історію появи музею, колекцію, музейний простір, напрямки діяльності, значимі особистості, внесок в історію і культуру регіону, сформувати і підтримувати імідж культурної установи як закладу модерного типу.

Для роботи з інтерактивною публікою і поколінням, з яким відчувається цифровий розрив, деякі музеї викладають у відкритий доступ під певним хештегом не лише аудіо-коментар до певного експонату, але й відео-коментарі, стилізовані відео-історії, ігрові додатки чи звуки певних музичних інструментів. Усе це можна побачити, навіть стоячи перед об’єктом на екрані смартфона. Чимало з цього матеріалу може бути цікавим для дітей і значно урізноманітнити їхнє сприйняття нерухомого, закритого у вітрині експоната.

Можна виділити наступні музейні трансмедійні практиками з використанням хештегів:

1. 1.#AskaCurator. Щовересня відбувається традиційна для соціальних мереж акція «Ask a Curator Day» («Запитайте у куратора»). Її мета – створити майданчик для діалогу між музеями і відвідувачами. Суть полягає в тому, що протягом цілої доби куратори музеїв світу відповідають на позначені хештегом  питання, що стосуються як колекцій, якими вони опікуються, так і культури в цілому.
2. 2.#CultureThemes передбачає дописи означеної тематики у встановлений день чи протягом цілого місяця. Міжнародна рада музеїв зароків запропонувала музеям і інтернет-спільноті підписників найрізноманітніші теми: #MusTools (про знаряддя), #MusMem / Museum Memories Day (музейні посилання, тексти, картинки, навіть розмовні конструкції розважального чи провокаційного змісту, що користувачі надсилають один одному прямо через мережу), #5WomenArtists (про жінок-художниць), #WhyILoveArt (рефлексія на тему, що вважати мистецтвом), #MuseLocalLinks (переглянути онлайн-колекцію улюбленого музею і обрати експонат, що презентує місце проживання користувача), #MusHalloween і #Museum101(у Джорджа Оруела «1984» в кімнату 101 можна було поставити речі, які не подобаються, лякають чи незрозумілі; варіанти для музейної спільноти – таксидермія, манекени, моторошні твори мистецтва тощо), #MusSocks (шкарпетки на полотнах художників, в архівних документах, статтях, на працівниках та відвідувачах, арт-об’єкти зі шкарпеток), #MuseumCats і #MusDog (про котів та собак з колекції, історії про тварин, що жили в музеях), #MuseumShadow (цікаві фото тіней від експонатів / на експонатах чи від музейної споруди), #MusLightBulb (про лампи як експонати, як фрагменти експонатів і в експозиції), #MusVolunteer (презентація волонтерських програм), #KidsInMuseums і #TeensInMuseums (музейні програми для дитячої і підліткової аудиторії, робота з навчальними закладами, варіанти екскурсій та волонтерські проекти), #MusCake (тістечка з музейних кафе, з полотен, рецепти з архівів, як твори мистецтва) тощо.
3. 3.#MuseumWeek. Міжнародний музейний тиждень в Twitter, що передбачає щоденні дописи про різні аспекти музейного життя на задану для кожного дня тему.

У 2019 році пропонуються наступні теми: 23 березня – тег дня #secretsMW (музеї розкажуть про те, як влаштована робота музею зсередини); 24 березня – #souvenirsMW (показати варіанти музейних сувенірів); 25 березня – #architectureMW (прекрасні будівлі, в яких знаходяться музеї, і їх історії); 26 березня – #inspirationMW (день присвячений фото і художнім роботам підписників на музейну тему); 27 березня – #familyMW (програми музеїв для сімейної аудиторії); 28 березня – #favMW (можливість розповісти про свої враження від відвідин музеїв, поділитися фото); 29 березня – #poseMW (відвідувачам музею пропонується, прийнявши цікаві пози, зробити музейне селфі). 

1. 4.#твиттерэкскурсия, #твиттертур. Унікальність даного заходу полягала у тому, що паралельно з реальною екскурсією, що проводиться співробітниками музею, велася її трансляція в інтернеті. Будь-який користувач твіттера міг on-line, використовуючи хештег, запитати про виставку і отримати відповідь. В основному інтернет-користувачів цікавили сюжетні подробиці творів.
2. 5.#лекциямузея. Лекції мали означений час та періодичність і відбувалися лише в формі оn-line трансляції для віртуальної аудиторії. Деякі з них у вільному доступі на YouTube чи у вигляді підкастів.
3. 6.Вітчизняний хештег #museumsofukraine створений для популяризації української культури. Профіль Музеї України об’єднує кращі фото і відео, зроблені в різних музеях нашої країни. Користувачі соцмереж ставлять хештег під своїм контентом. Краще потрапляє на сторінку Музеї України в Instagram.
4. 7.#Emptymet. Рух Empty зародився в Нью-Йорку за ініціативи інстаграмера Дейва Кругмана, який запросив кілька інших користувачів на закриту зустріч в Метрополітен-музей в неробочі години, коли в установі нікого немає. Після заходу його учасники викладали в Instagram фотографії з хештегом #emptymet, на яких відомий музей був зображений в нових і незвичайних ракурсах. Проект #emptymet виявився настільки успішним, що зараз рух поширюється по всьому світу, і багато компаній з радістю відкривають свої двері в неробочий час для Instagram-фотографів. У проекті вже взяли участь The Metropolitan Museum of Art, Державний музей мистецтв в Копенгагені і Royal Opera House в Лондоні.

Музейний хештег-маркетинг доповнює інші PR-комунікації, створюючи унікальні гуманітарно-просвітницькі 
проекти засобами колаборації в гібридному цифровому середовищі. Розвиток персоналізованої комунікації, 
доповнення фізичного простору музею посиланнями з Інтернет-ресурсів, фіксація і поширення наявного досвіду 
(освітні програми, профільні семінари і конференції) – це практики, що укріпляють не елітарний, а масовий підхід 
до мистецтва, коли культурний спадок вписується в соціальний медіаспоживацький контекст, трансформуючись 
певним чином в інтерактивне мистецтво з новою парадигмою естетики віртуальності. Віртуалізація музею і колекції
орієнтована на культуру участі і збільшення пропозицій для потенційної аудиторії. Це розширення можливостей 
оригіналу і його нові інтерпретації в умовах трансмедійного сторітелінгу.

Список використаних джерел і літератури

1.7 дней, 7 тем и 7 хештегов [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: http://museum-week.org/russian/program/, свободный.

2.Culture Themes [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: http://www.culturethemes.com, свободный.

3.Главный экспонат: кураторы музеев отвечают на каверзные (и не только) вопросы [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://theoryandpractice.ru/posts/16923-glavnyy-eksponat-kuratory-muzeev-otvechayut-na-kaverznye-i-ne-tolko-voprosy, свободный.

4.Качкаева А.Г. Коммуникационная революция создает нового медиапотребителя / Качкаева Анна Григорьевна. - [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://iq.hse.ru/news/177667551.html, свободный. 

5. Рузанова О.В. Трансмедиа: модель розборки / Ольга Владимировна Рузанова. – 2017. – Ridero. – 120 с.

6.Соколова Н.Л. Трансмедиа и «интерпретативные сообщества» / Соколова Наталья Леонидовна // Международный журнал исследований культуры. – 2011. – № 3 (4). – С. 16-21.

7.Сумская А. С. Трансмедиа storytelling в маркетинговых PR-коммуникациях / Анна Сергеевна  Сумская // Вестник Челябинского государственного университета. – 2016. – № 13 (395). Филологические науки. Вып. 104. – С. 117-124.

8.Фадеева О.А. Сторителлинг как символическая информационно-комуникативная технология / Ольга Александровна Фадеева // Политическая лингвистика. – 2015. – 4 (54). – С. 150-154.

9.Что теряют музеи в гонке за посетителями [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://tvrain.ru/articles/chto_terjajut_muzei_v_gonke_za_posetiteljami-404890/, свободный.

Давиденко Я.К. 

організатор екскурсій