МУЗЕЙНИЙ ХЕШТЕГ-МАРКЕТИНГ В УМОВАХ ТРАНСМЕДІЙНОГО СТОРІТЕЛЛІНГУ |
Написав Яна Давиденко | |||
П'ятниця, 27 вересня 2019 14:31 | |||
Музей мистецтв Лос-Анджелеса має снепчат, Нью-Йоркська бібліотека придумала свій Emoji Bot, а Тейт Модерн кілька років тому анімував зображення зі своїх картин – під заголовком 1840s GIF Party. У Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва в соціальних мережах 7,5 мільйонів фоловерів – музей розповідає про своїх співробітників і роботи, обговорює гострі питання культури в цілому і проводить невеликі відеоекскурсії з кураторами. Голова відділу по комунікації музею Кім Мітчелл стверджує, що головний виклик сьогодні – показати, що музейна експозиція релевантна великому потоку образів у візуальній культурі. Медіасвіт став частиною повсякденного життя, поступово трансформувавши канали поширення інформації для утримання уваги аудиторії, яка вже сама виробляє інформаційний контент. Пости, фотографії в соцмережах, популярність Instagram, селфі свідчать про те, що на новому технологічному рівні медіаспоживач віддає перевагу комунікації засобами образів з мінімальним текстовим навантаженням. Візуальний сторітеллінг в числі PR-інструментів першорядної значимості є ефективним інструментом, здатним пробитися крізь інформаційний шум повсякденності. Медіа як інструмент для зберігання і подачі даних поширили і підтримують глобальний тренд на фрагментацію і капсулювання інформаційних масивів. Одним з інструментів, що найповніше реалізує даний тренд, став хештег. Хештег як маркер, що дає можливість користувачам соцмереж і блогів розподілити повідомлення по темах та знайти тематичну інформацію за допомогою пошуку, структурує інформацію по конкретному запиту і потенційно збільшує відвідування сторінок та охоплення аудиторії. Подібні практики дають змогу отримати зворотній зв'язок від аудиторії і потенційних відвідувачів, що виступає додатковим стимулом для розвитку. Контент різних медійних платформ дає широку сферу інтерпретацій власної естетики і засобів виразності. Хештег-маркетинг дає змогу переосмислити і капсульно презентувати історію появи музею, колекцію, музейний простір, напрямки діяльності, значимі особистості, внесок в історію і культуру регіону, сформувати і підтримувати імідж культурної установи як закладу модерного типу. Для роботи з інтерактивною публікою і поколінням, з яким відчувається цифровий розрив, деякі музеї викладають у відкритий доступ під певним хештегом не лише аудіо-коментар до певного експонату, але й відео-коментарі, стилізовані відео-історії, ігрові додатки чи звуки певних музичних інструментів. Усе це можна побачити, навіть стоячи перед об’єктом на екрані смартфона. Чимало з цього матеріалу може бути цікавим для дітей і значно урізноманітнити їхнє сприйняття нерухомого, закритого у вітрині експоната. Можна виділити наступні музейні трансмедійні практиками з використанням хештегів:
У 2019 році пропонуються наступні теми: 23 березня – тег дня #secretsMW (музеї розкажуть про те, як влаштована робота музею зсередини); 24 березня – #souvenirsMW (показати варіанти музейних сувенірів); 25 березня – #architectureMW (прекрасні будівлі, в яких знаходяться музеї, і їх історії); 26 березня – #inspirationMW (день присвячений фото і художнім роботам підписників на музейну тему); 27 березня – #familyMW (програми музеїв для сімейної аудиторії); 28 березня – #favMW (можливість розповісти про свої враження від відвідин музеїв, поділитися фото); 29 березня – #poseMW (відвідувачам музею пропонується, прийнявши цікаві пози, зробити музейне селфі).
Музейний хештег-маркетинг доповнює інші PR-комунікації, створюючи унікальні гуманітарно-просвітницькі
Список використаних джерел і літератури 1.7 дней, 7 тем и 7 хештегов [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: http://museum-week.org/russian/program/, свободный. 2.Culture Themes [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: http://www.culturethemes.com, свободный. 3.Главный экспонат: кураторы музеев отвечают на каверзные (и не только) вопросы [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://theoryandpractice.ru/posts/16923-glavnyy-eksponat-kuratory-muzeev-otvechayut-na-kaverznye-i-ne-tolko-voprosy, свободный. 4.Качкаева А.Г. Коммуникационная революция создает нового медиапотребителя / Качкаева Анна Григорьевна. - [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://iq.hse.ru/news/177667551.html, свободный. 5. Рузанова О.В. Трансмедиа: модель розборки / Ольга Владимировна Рузанова. – 2017. – Ridero. – 120 с. 6.Соколова Н.Л. Трансмедиа и «интерпретативные сообщества» / Соколова Наталья Леонидовна // Международный журнал исследований культуры. – 2011. – № 3 (4). – С. 16-21. 7.Сумская А. С. Трансмедиа storytelling в маркетинговых PR-коммуникациях / Анна Сергеевна Сумская // Вестник Челябинского государственного университета. – 2016. – № 13 (395). Филологические науки. Вып. 104. – С. 117-124. 8.Фадеева О.А. Сторителлинг как символическая информационно-комуникативная технология / Ольга Александровна Фадеева // Политическая лингвистика. – 2015. – 4 (54). – С. 150-154. 9.Что теряют музеи в гонке за посетителями [Электронный ресурс]: [сайт]. – Режим доступа: https://tvrain.ru/articles/chto_terjajut_muzei_v_gonke_za_posetiteljami-404890/, свободный.
Давиденко Я.К. організатор екскурсій
|