Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

Укр.

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Джигітовка лезгін.
Написав Яна Давиденко   
Понеділок, 01 липня 2019 09:26

 

 

Джигітовка лезгін. 1887 рік.
Лансере Євген Олександрович (1848-1886 рр.)

Реалістична бронза Лансере служить одним з кращих зразків анімалістичної скульптури. Родовід митець веде з Франції: його дід був в молодості наполеонівським солдатом, який після важкого поранення залишився в Росії. Будучи ще хлопчиком, автор обожнював вивчати життя тварин і замальовував їх, особливо коней. Але коли приходив до кузні і просив коваля викувати йому намальованого коня з металу, той незмінно відмовлявся. Тоді батько напоумив сина ліпити форми коней з воску.

Пізніше пристрасть до тварин вилилася в численні бронзові роботи, які прославили скульптора на весь світ. Не маючи спеціальної освіти, він інтуїтивно відчував форму предметів і умів передати її в своїх роботах з неймовірною точністю.

Цікаво, що І.К. Айвазовській і П.К. Клодт, які відразу роздивилися в юному Лансере талановитого скульптора, просили його батька не віддавати дитину в Академію мистецтв, щоб самородок не зіпсували класичними стереотипами.

Сучасники вважали Лансере прекрасним наїзником, якого деколи навіть порівнювали з кентавром – настільки органічним він був під час їзди верхи.

Завоював ранню популярність як автор виразних статуеток, лейтмотивом яких була, як правило, кінська фігура. Працюючи над черговою композицією, скульптор не створював узагальнений образ коня. Він детально промальовував не тільки саму тварину, але і підбирав породу, відповідну наїзнику. Шейх у нього сидів верхи на арабському коні, англієць на гунтері (напівкровна англійська порода), а вже для козака обов'язково підбирався молодецький степовий кінь.

Відлиті воскові моделі Лансере користувалися великою популярністю як малоформатна, так звана «кабінетна» пластика, призначена для прикрашання домашніх інтер'єрів у дусі романтичного історизму. Слідуючи цій моді, майстер часто додавав своїм образам національно-історичний або етнографічний колорит. Працював на замовлення бронзоливарних фірм Морана, Шопена, Овчиннікова, які до того ж субсидіювали його подорожі. Створював моделі для Каслінського чавуноливарного заводу.

Лансере щорічно подорожував по середній і південній Росії, Україні, Кавказі, Башкирії, Киргизії, Криму та любив зображати корінне населення цих територій. Занурюючись в чергову роботу, він повністю відтворював образи представників тієї або іншої народності, не випустивши з уваги жодної деталі. Яскравим прикладом служить кабінетна скульптура «Джигітовка лезгін», де з етнографічною точністю зображено представників корінного народу Кавказу. Митець зафіксував скачки на конях, під час яких наїзники виконують гімнастичні та акробатичні трюки і вправляються зі зброєю.

Скульптура, виконана з чавуна, надійшла до музею в 1965 році. На тильній стороні основи твору є два круглих штампи, в одному з них портрет Олександра ІІ, в іншому – напис, який неможливо прочитати. Прямокутне клеймо ливарного заводу дає змогу датувати твір: КАС. 3. 1887. В. Самолинь.

Слід зазначити, що в фондах зберігається дві тотожні роботи. Інша не датована, має клейм ливарного заводу на тильній стороні: КУС. 3. та штамп фабрики художньої бронзи.. Документи про надходження ще однієї «Джигітовки лезгін» відсутні.

#музейна_скарбниця

 
 
 
Сайт создан в студии Мотив