Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Бандурист
Написав Любов Запісочна   
Понеділок, 10 червня 2019 13:59

 

Бандурист

40х60 см

 

Анастасія Кузевич

В Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна зберігається доволі багато творів, виконаних дітьми, учасниками обласного бієнале дитячої творчості. Ці виставки-конкурси проводяться кожні два роки, і кращі роботи залишаються у музейній колекції.

П’ятнадцятирічна Анастасія Кузевич була серед переможців 10-го бієнале, що проводилося у 2010 році. Серед дитячих творів виділяється за технікою виконання її робота «Бандурист». Велика картина (40 на 60 см) написана олійними фарбами на склі.

Це цікава, хоча не дуже розповсюджена техніка, яка має довгу історію. Розмальовували скло ще у стародавній Греції та Римі. У Європі ці технології були розповсюджені у XVII – XVIIІ сторіччях. А в Україні під впливом західноєвропейського мистецтва розпис скла поширився здебільшого у західних та північних регіонах лише у ХІХ сторіччі, що пов’язано з розвитком скловарного виробництва.

Дуже популярні в селянських хатах були ікони на склі та сюжетні картини. Майстри писали святих без суворого дотримання церковних канонів, яскравішими фарбами. Багато дослідників називають такі ікони народними картинами на склі. На жаль, період розквіту цього виду українського народного мистецтва тривав недовго. Рукописні ікони починають витісняться дешевшими друкованими, а потім взагалі на більшій частині України ведеться боротьба проти будь-яких проявів релігії. Малювання на склі у ХХ сторіччі використовували більше для створення візерунків на рамочках для фотографій.

Останнім часом цю технологію починають відроджувати і професійні художники, і аматори. В художніх гуртках дітей теж знайомлять з цим видом творчості. Прийоми живопису на склі з одного боку досить прості, а з іншого – вимагають охайності, впевненості та точності рухів. Художники частіше ведуть роботу над картиною від загального до окремих частин. Малюючи на склі, навпаки, спочатку обводяться контури та проробляються дрібні деталі, а вже потім заливаються фарбою великі площини. Засоби художньої виразності досить обмежені: чіткий графічний малюнок, невелика кількість кольорів. Живопису на склі властива площинність зображення. Водночас, прозоре скло сприяє збереженню яскравої гами чистих та дзвінких барв, що надає творам особливої декоративності.

Всі ці риси притаманні і картині Анастасії Кузевич «Бандурист». Тема і композиційна побудова типові для народних розписів. Зображення козака, що сидить, підібгавши ноги, та грає на кобзі чи бандурі, було дуже поширене у народному мистецтві. Музичний інструмент вказує на співучу душу українського народу. Образ «Козака Мамая» часто можна було побачити в селянських хатах поруч з образами святих на іконах.

На народних картинах козак зазвичай сидить під деревом, частіше дубом чи явором, що символізує силу і могутність, є втіленням світового та родового дерева.

В музейному творі цікаве асоціації навіває протиставлення кострубатого засохлого дерева без листя, з покинутим пташиним гніздом, на яке сумовите дивиться козак, та двох зелених дерев: маленького саджанця, помережаного візерунками, і високого стрункого квітучого деревця, на верхівці якого зручно розташувалось гніздо, де знаходиться лелека з розправленими крилами та пташенята.

Навколо голови козака, наче німб святого, намальоване сонечко, яке наше предки вважали богом. Створене у декоративній манері, помережане смугами геометричних візерунків, з широкими трикутниками променів, воно займає значну частину неба.

Постать самого козака зображена традиційно: спокійне, задумливе обличчя з довгими вусами та пишним чубом-«оселедцем», хлопець одягнений в синій жупан з візерунками біля коміра, широкі червоні шаровари та коричневі шкіряні чоботи.

Живопис на склі Анастасії Кузевич «Бандурист» є яскравим прикладом розвитку традиційного українського народного мистецтва.

 

#музейна_скарбниця

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив