Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Данте
Написав Administrator   
Четвер, 02 травня 2019 00:00

 

 

Данте

У 1948 році з Київського музею західного та східного мистецтва (нині Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків) до Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна надійшов Портрет Данте, датований ХІХ ст. Погруддя відлито в бронзі.

Данте народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження невідома: за різними джерелами він народився в 1265 році між 14 травня і 13 липня. Про освіту поета теж мало відомостей, є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його. Великим коханням Данте Аліг’єрі стала Беатріче Портінарі, яку він зустрів вперше в 9 років. Митець знав її, але між ними не було навіть тісних дружніх стосунків, що не завадило присвятити саме їй багато творів. На велике нещастя для Данте Беатріче померла в 1290 році. Смерть коханої жінки змусила з головою піти в науку, він вивчав філософію, астрономію, богослов’я, перетворився на одного з найосвіченіших людей свого часу, хоча при цьому багаж знань не виходив за рамки середньовічної традиції, що спиралася на релігію. Однією з перших повістей Данте Аліг’єрі було «Нове життя». У 1295-1296 рр. митець заявив про себе і як громадський, політичний діяч, брав участь у роботі міської ради. У 1300-му його обирали членом колегії шести пріорів, яка управляла Флоренцією. У 1298 році він одружився з Джеммою Донаті, яка була його дружиною до самої смерті, але ця жінка завжди грала скромну роль у його долі. У них було троє дітей. Активна політична діяльність стала причиною вигнання Данте Аліг’єрі з Флоренції. Розкол партії гвельфів, в якій він перебував, призвів до того, що так звані білі, в чиїх лавах був і поет, зазнали репресій. Проти Данте було висунуто звинувачення в хабарництві, після чого він змушений був, залишивши дружину і дітей, покинути рідне місто і більше не повертатися. Сталося це в 1302 році. З цього часу Данте постійно поневірявся по містах Італії, Франції. У вигнанні написав твори «Бенкет», «Еклоги», «Послання», поему «Квітка», трактати «Монархія» та «Про народне красномовство». Ім’я Аліг’єрі двічі вносили в списки осіб, які підлягають амністії, але обидва рази звідти викреслювали. В 1316 році йому дозволили повернутися в рідну Флоренцію, але за умови, що він публічно зізнається в хибності своїх поглядів і покається, але гордий поет не став цього робити. З 1316 року він влаштувався в Равенні, куди його запросив Гвідо да Полента, правитель міста. Тут в товаристві його синів, дочки Беатріче, шанувальників, друзів проходили останні роки поета. Саме в період вигнання Данте написав твір, що прославив його у віках, – «Комедію», до назви якої через кілька століть в 1555 році у венеціанському виданні додадуть слово «Божественна». Початок роботи над поемою датується приблизно до 1307 роком, а останню з трьох частин («Пекло», «Чистилище» і «Рай») Данте написав незадовго до смерті. Він мріяв за допомогою «Комедії» прославитися і повернутися додому з почестями, але його наміри не справдилися. Захворівши малярією, повертаючись з поїздки до Венеції з дипломатичною місією, поет 14 вересня 1321 року помер.

 

#музейна_скарбниця

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив