Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Бондар
Музейна скарбниця
Написав Людмила Джанаєва   
Понеділок, 21 січня 2019 09:19
There are no translations available.

 

Таішев Каміль Фердинандович 

"БОНДАР"

24,5х27х33

Бронза

   Що полягає у слові «мистецтво»? Все просто: мистецтво – це життя. У ньому людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, дізнається про далеку історичну епоху, про життя і побут людей.

     Один з експонатів, що зберігається у фондах музею – бронзова скульптура «Бондар» дає змогу ознайомитись зі стародавнім традиційним українським  ремеслом ­– бондарством - виготовленням бочок. З’явилось воно ще в І столітті н.е. і поширилось у ХVІ-ХVІІ століттях.

     Автор роботи - відомий  сучасний український скульптор Каміль Фердинандович Таішев - не тільки показав бондаря за роботою, але й тонко і грамотно розкрив процес виготовлення бочки. Ось і підготовлені дубові клепки (дощечки, з яких збирають бочку). Тут і інструменти, які використовує бондар:  пилка і молоток, сокира і фуганок.  Відомо, що бондарі володіли основами геометрії: зокрема, радіус дна бочки обчислювали шляхом ділення величин її окружності на шість. Тому в роботі вони використовували циркуль-розмірювач та багато інших інструментів. Скульптура нібито жива, адже відчувається напруження майстра, який стягує обручем бочку. Поруч з майстром учень, якому в надійні руки бондар передає свою майстерність.

     Дерев’яну бочку використовували як ємність, щоб зберігати та перевозити найрізноманітніше: від оселедців та пива до вина та олії. В них тримали як у минулому, так і сьогодні квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті у простих людей та моряків невеличка бочка часто слугувала за тимчасові меблі – стільці чи столи.

     Ось такі цікаві факти:

     Під час штурму фортець колись використовували штурмові бочки, наповнені порохом.

     У Німеччині, де була потреба перевозити нові книжки на далеку відстань з друкарень, як тару використовували бочки, набиті новими виданнями.

     Діоген, прадавній мудрець, кажуть, жив у бочці. Щастя та сенс існування , – доводив він, – в обмеженому просторі. А чим не затишна квартирка? Тепло, сухо та ще й жодного кутка – простір хоч і обмежений, проте без початку та кінця. Може це правда, а може й ні.

      Ремесло бондаря було вельми поширеним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах,що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища «Бондар», «Бондарчук», «Бондаренко», «Бондарюк» та ін..

      І хоча в наш час процес виготовлення бочок механізований і існують бочки, виготовлені з металу або пластику, але у бондарському мистецтві дерев’яна бочка займала і продовжує займати чи не найпочесніше місце. Адже жоден з напоїв, чи то вино, чи коньяк, квас чи сік або соління, ніколи не зможуть знайти тієї пишноти смаку і аромату, який народжується в дубовій бочці.

     Експонат «Бондар» надійшов до Миколаївського обласного художнього музею ім.  В.В. Верещагіна в січні 2013 року після проведення виставки бронзової скульптури  Каміля Таішева «Каміль. Скульптура».

 

#музейна_скарбниця

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив