Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА


 

 Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
 Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
 E-mail: museum0@ukr.net
 
 
ЯБЛОНСЬКА Т.Н. (1917-2005) "НАРЕЧЕНА"
100 шедеврів
There are no translations available.

Яблонська активно творила в радянську епоху. А радянське мистецтво розвивалося неоднорідно, були в ньому різні періоди, які формувалися під впливом суспільно-політичного життя країни.
Під час творчих поїздок у кінці 1950-х – початку 1960-х років по Вірменії, Поліссю, Закарпаттю Яблонська щиро жадала глибоко пізнати коріння народного мистецтва, просякнутися національними традиціями.
Яскравий темперамент художниці, її рідкісний живописний талант з самого дитинства потрапили на благодатний ґрунт, що дозволило їй вирости у великого художника.
Народилася Яблонська 24 лютого 1917 р. у Смоленську, в сім’ї вчителів. Тетяна разом з сестрою і братом росли в атмосфері палкої любові до мистецтва і творчого розвитку.
У 1935 р. Яблонська вступила на живописний факультет Київського художнього інституту, і вже з другого курсу Тетяна входить до числа кращих студентів факультету.
Яблонська закінчила інститут перед самим початком війни. Вже після війни, повернувшись до Києва, починає багато і плідно працювати.
Полотно «Наречена» належить до «Українського циклу», воно написане під впливом і у дусі народного мистецтва, будучи програмним у цьому циклі картин.
У музейну колекцію ця життєстверджуюча картина надійшла з Дирекції художніх виставок УРСР ще в 1971 р. З того часу знаходиться в постійній експозиції музею і прикрашає виставку «Наша Батьківщина в образотворчому мистецтві ХХ ст.».
У світлих радісних фарбах художниця доносить до глядача день-«щастя», день-«свято» сільської дівчини, у якої відбувається найважливіша в житті подія – весілля. Рудоволоса красуня милується собою в оповитому паперовими квітами дзеркалі, заплітаючи косу. Жіночий образ, улюблений Яблонською, сповнений чарівності. На цій картині він втілюється як традиційний образ нареченої в народному уявленні. Не випадково художниця уникає темних кольорів і тіней. На полотні присутній елемент таїнства: наречена обернена спиною до глядача, але одночасно глядач посвячений у це таїнство, тому що бачить веселе і сяюче обличчя дівчини у дзеркалі З цією метою художниця зовсім відмовляється від деталізації, зображаючи обличчя, фігуру і подробиці обстановки за допомогою одних лише плям локальних кольорів. Колір і втілює в даному випадку собою світло.
Яблонська прагне відволіктися від прозаїчної конкретності речей і передати за допомогою емоційності кольору узагальнені етичні цінності, які зберігаються у глибинах народного життя, а також утілити життєстверджуюче світовідчування народу. Народне мистецтво стало для Яблонської справжньою школою добра, світла і краси.