Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
НАРЕЧЕНА

    ЯБЛОНСЬКА ТЕТЯНА НИЛІВНА

   (1917-2005)


Яблонська активно творила в радянську епоху. А радянське мистецтво розвивалося неоднорідно, були в ньому різні періоди, які формувалися під впливом суспільно-політичного життя країни.
Під час творчих поїздок у кінці 1950-х – початку 1960-х років по Вірменії, Поліссю, Закарпаттю Яблонська щиро жадала глибоко пізнати коріння народного мистецтва, просякнутися національними традиціями.
Яскравий темперамент художниці, її рідкісний живописний талант з самого дитинства потрапили на благодатний ґрунт, що дозволило їй вирости у великого художника.
Народилася Яблонська 24 лютого 1917 р. у Смоленську, в сім’ї вчителів. Тетяна разом з сестрою і братом росли в атмосфері палкої любові до мистецтва і творчого розвитку.
У 1935 р. Яблонська вступила на живописний факультет Київського художнього інституту, і вже з другого курсу Тетяна входить до числа кращих студентів факультету.
Яблонська закінчила інститут перед самим початком війни. Вже після війни, повернувшись до Києва, починає багато і плідно працювати.
Полотно «Наречена» належить до «Українського циклу», воно написане під впливом і у дусі народного мистецтва, будучи програмним у цьому циклі картин.
У музейну колекцію ця життєстверджуюча картина надійшла з Дирекції художніх виставок УРСР ще в 1971 р. З того часу знаходиться в постійній експозиції музею і прикрашає виставку «Наша Батьківщина в образотворчому мистецтві ХХ ст.».
У світлих радісних фарбах художниця доносить до глядача день-«щастя», день-«свято» сільської дівчини, у якої відбувається найважливіша в житті подія – весілля. Рудоволоса красуня милується собою в оповитому паперовими квітами дзеркалі, заплітаючи косу. Жіночий образ, улюблений Яблонською, сповнений чарівності. На цій картині він втілюється як традиційний образ нареченої в народному уявленні. Не випадково художниця уникає темних кольорів і тіней. На полотні присутній елемент таїнства: наречена обернена спиною до глядача, але одночасно глядач посвячений у це таїнство, тому що бачить веселе і сяюче обличчя дівчини у дзеркалі З цією метою художниця зовсім відмовляється від деталізації, зображаючи обличчя, фігуру і подробиці обстановки за допомогою одних лише плям локальних кольорів. Колір і втілює в даному випадку собою світло.
Яблонська прагне відволіктися від прозаїчної конкретності речей і передати за допомогою емоційності кольору узагальнені етичні цінності, які зберігаються у глибинах народного життя, а також утілити життєстверджуюче світовідчування народу. Народне мистецтво стало для Яблонської справжньою школою добра, світла і краси. 

 Яблонская активно творила в советскую эпоху. А советское искусство развивалось неоднородно, были в нем разные периоды, которые формировались под влиянием общественно-политической жизни страны.
Во время творческих поездок в конце 50-х – начале 60-х по Армении, Полесью, Закарпатью Яблонская искренне жаждала глубоко познать корни народного искусства, проникнуться национальными традициями.
Яркий темперамент художницы, ее редкий живописный талант с самого детства попали на благодатную почву, что позволило ей вырасти в большого художника.
Родилась Яблонская 24 февраля 1917 г. в Смоленске, в семье учителей. Татьяна вместе с сестрой и братом росли в атмосфере пылкой любви к искусству и творческого развития.
В 1935 г. Яблонская поступила на живописный факультет Киевского художественного института, и уже со второго курса Татьяна входит в число лучших студентов факультета.
Яблонская окончила институт перед самым началом войны. Уже после войны, вернувшись в Киев, начинает много и плодотворно работать.
Полотно «Невеста» относится к «Украинскому циклу», оно написано под влиянием и в духе народного искусства, являясь программным в этом цикле картин.
В музейную коллекцию эта жизнеутверждающая картина поступила из Дирекции художественных выставок УССР еще в 1971 р. С этого времени находится в постоянной экспозиции музея и украшает выставку «Наша Родина в изобразительном искусстве ХХ ст.».
В светлых радостных красках доносит до зрителя художница день-«счастье», день-«праздник» сельской девушки, у которой сегодня важнейшее в жизни событие – свадьба. Рыжеволосая красавица любуется собой в увитом бумажными цветами зеркале, заплетая косу. Женский образ, излюбленный Яблонской, исполненный обаяния. На этой картине он воплощается как традиционный образ невесты в народном представлении. Не случайно художница избегает темных цветов и теней. На этой картине присутствует элемент таинства: невеста обращена спиной к зрителю, но в тоже время зритель посвящен в это таинство, потому что видит веселое и сияющее лицо девушки в зеркале. Для этой цели художница совсем отказывается от детализации, изображая лицо, фигуру и детали обстановки с помощью одних лишь пятен локальных цветов. Цвет и олицетворяет собой в данном случає свет.
Яблонская стремится отвлечься от прозаической конкретности вещей и передать с помощью эмоциональности цвета обобщенные нравственные ценности, которые хранится в глубинах народной жизни, а также воплотить жизнеутверждающее мироощущение народа.

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив