Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
ДІВЧИНА В КАРНАВАЛЬНОМУ КАПЕЛЮСІ

  

   Тишлер Олександр Григорович

   (1898-1980)


 Олександр Григорович Тишлер – з покоління художників, «революцією мобілізованих і покликаних». Події, що відбувалися у країні, стали найважливішим стимулом становлення його творчості.
У 1921 році художник переїздить з свого рідного міста Мелітополя до Москви.
Теплими словами згадує про нього художник О.А. Лабас: «… Тишлер приїхав до Москви з Києва в 1921 – 1922 роках, і тоді я з ним зустрівся і подружився, і ми стали дуже часто бачитися. Я із самого початку оцінив його як оригінального дуже талановитого художника і живописця, і вже тоді ж побачив, що окрім живопису і графіки у нього було покликання до театру».
Творчий шлях Тишлера – шлях пошуків. Від абстрактних речей до малюнків і картин про події громадянської війни.
З 1920-х років художник працював серіями і циклами. Одними з пізніших є: «Балаганчик», «Жінка і місто», «Театральне уявлення», «Океаніди». Цикли ці різні, але об’єднує їх те, що в них, хоча і по-різному, об’єднується людина і архітектура. «Я як би даю не побачене ніким, – писав Тишлер, – наприклад образ ожилої архітектури, образ натюрморту, що злитий з людиною …
З’єднання з річчю відбувається поза законами перспективи і реальних масштабів. Здавалося б, чоловік менше, ніж будинок. А в моїх роботах жінка іноді може нести на голові будинок або ціле місто» …
І «Дівчиною в карнавальному капелюсі» і «Модницею на лавці» «поступилася» музею вдова художника – Ф.Я. Сиркіна в 1980 році. Можна виказати припущення, що обидва ці чудові полотна входять до циклу «Жінка і місто». 

 Александр Григорьевич Тышлер – из поколения художников, «революцией мобилизованных и призванных». События, происходившие в стране, стали важнейшим стимулом становления его творчества.
В 1921 году художник переезжает из своего родного города Мелитополя в Москву.
Теплыми словами вспоминает о нем художник А.А. Лабас: «… Тышлер приехал в Москву из Киева в 1921 – 1922 годах, и тогда я с ним встретился и подружился, и мы стали очень часто видеться. Я с самого начала оценил его как оригинального очень талантливого художника и живописца, и уже тогда же увидел, что кроме живописи и графики у него было призвание к театру».
Творческий путь Тышлера – путь поисков. От абстрактных вещей к рисункам и картинам о событиях гражданской войны.
С 1920-х годов художник работал сериями и циклами. Одними из более поздних являются: «Балаганчик», «Женщина и город», «Театральное представление», «Океаниды». Циклы эти различны, но объединяет их то, что в них, хотя и по-разному, объединяется человек и архитектура. «Я как бы даю не увиденное никем, – писал Тышлер, – например образ ожившей архитектуры, образ слитого с человеком натюрморта …»
Соединение с вещью происходит вне законов перспективы и реальных масштабов. Казалось бы, человек меньше, чем дом. А в моих работах женщина иногда может нести на голове дом или целый город» …
И «Девушку в карнавальной шляпе» и «Модницу на лавочке» «уступила» музею вдова художника – Ф.Я. Сыркина в 1980 году.
Можно высказать предположение, что оба этих замечательных полотна входят в цикл «Женщина и город».

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив