ТУРЖАНСЬКИЙ ЛЕОНАРД ВІКТОРОВИЧ

   (1875-1945)

Творчість видатного російського пейзажиста Леонарда Вікторовича Туржанського представлена в експозиції музею роботою «Взимку. Конячки». Цей невеликий за розмірами твір повною мірою розкриває творчий метод і колорит властивий майстру. Учень В.О. Сєрова, Туржанський періодично писав портрети, чудово виконані, вони вражали гострою характеристикою і умінням відчути людину. У різні роки він звертався і до роботи над декоративними панно, інтерес до яких у художника пробудив інший його вчитель – К. Коровін. Леонард Вікторович брав участь у роботі над театральними декораціями і святковим оформленням вулиць у місті Єкатеринбурзі. У різний час він звертався до роботи над інтер’єрами, натюрмортами і міськими пейзажами, які створював у Москві і Єкатеринбурзі. 

Однак, у першу чергу, Туржанський був прихильником однієї теми – «істокських пейзажів».
Малий Істок – дачна місцевість єкатеринбурзької інтелігенції, була знайома художнику з дитинства.
Багаторічна робота на одному місці, в однакових природних умовах, постійне зображення тварин, яких він знав досконально – все це привело до безумовного артистизму та майстерності виконання. Відомо також, що для того щоб, як говорив художник, «вихопити момент», він заздалегідь готував планшет с десятками картонок і папірців, часто розміром не більш як долоня, щоб негайно розпочати роботу, як тільки за вікнами з’явиться щось вражаюче уяву.
Картина «Зима. Конячки» прекрасний зразок творчості Леонарда Вікторовича Туржанського. Улюблений формат 1:2 тут не виражено яскраво, однак тяжіння до прямокутної форми залишилось, відчувається улюблена манера майстра до «блискавичного» письма і характерна кольорова гама. Робота виконана не на полотні, а на картоні, якому художник віддавав перевагу, вважаючи його більш придатними для творчості. А більш близького сюжету, ніж видатні «конячки» на тлі сільського пейзажу, навіть не знайти…

Выдающийся русский пейзажист Леонард Викторович Туржанский представлен в экспозиции музея работой «Зимой. Лошадки». Это небольшое по размерам произведение в полной мере раскрывает творческий метод и колорит присущий мастеру. Ученик В.А.Серова, Туржанский периодически писал портреты, прекрасно исполненные, они поражали острой характеристикой и умением почувствовать человека. В разные годы он обращался и к работе над декоративными панно, интерес к которым у художника пробудил другой его учитель – К.А.Коровин. Леонард Викторович принимал участие в работе над театральными декорациями и праздничным оформлением улиц в г. Екатеринбурге. В разное время он обращался к работе над интерьерами, натюрмортами и городскими пейзажами, которые создавал в Москве и Екатеринбурге.
Однако, в первую очередь, Туржанский – приверженец одной темы – «истокских пейзажей»
Малый Исток – дачное место екатеринбургской интеллигенции, был с детства знаком художнику.
Многолетняя работа на одном месте, в одних природных условиях, постоянное изображение животных, которых он знал досконально – все это привело к безусловному артистизму и мастерству исполнения. Известно также, чтобы, как говорил художник, «выхватить момент» он заранее готовил планшет с десятками картонок и бумажных листков, часто размером не более чем в ладонь, чтоб немедленно начинать работу, как только за окнами появится, что-либо поражавшее воображение.
Картина «Зима. Лошадки» прекрасный образец творчества Леонарда Викторовича Туржанского. Излюбленный формат 1:2 здесь не выражен ярко, однако тяготение к прямоугольной форме остается, чувствуется излюбленная манера мастера к «молниеносному» письму и характерная цветовая гамма. Работа выполнена не на холсте, а на картоне, которому художник отдавал предпочтение, считая более удобным для творчества. А более близкого сюжета, чем выдающиеся «лошадки» на фоне сельского пейзажа, просто не найти…