Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
ЧЕРНИЦЯ

   СУРИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

   (1846-1916)


У 1979 році закупівельна комісія музею придбана з приватної колекції Т.С. Дмитрієвої (м. Москва) етюд до картини В.І. Сурикова «Відвідини царівною жіночого монастиря» (1912 р.; полотно, олія, 144х202, ДТГ).
Василь Іванович Суриков народився в 1846 році в Красноярську, він походив з роду козаків, які прийшли до Сибіру з Єрмаком. Майже всі картини Сурикова – це великі багатофігурні композиції, в яких живуть і діють десятки, а то і сотні людей. І в кожній людині художник бачить особистість, підкреслює індивідуальність, характер, показує різне ставлення до подій, що відбуваються.
Картина «Відвідини царівною жіночого монастиря» була останньою великою роботою художника. Саме до цієї роботи він йшов через створення славетних жіночих образів: боярині Морозової, дружин стрільців, доньок Меншикова. Жіноча доля, непередбачувана та трагічна, як доля його померлої дружини, як доля його улюбленої доньки – ось що змусило звернути увагу митця на цю тему. В часи Росії допетровської доби, навіть доля царської доньки не була заздалегідь щасливою. Вона залежала від примх долі і завжди була схожа на лотерею: чи буде вона заміжня, а якщо буде, чи буде вона щасливою? Справа в тому, що донька царя мала право на одруження лише з сином короля або рівним йому за соціальним походженням вельможею... але був і інший шлях – служіння Богу...
Зіткнення образів молодої черниці і молодої царівни – в епіцентрі картини великого майстра. І саме етюд з Миколаївського художнього музею демонструє психологічну драму важкого вибору. Образ черниці, задумливий і спокійний, наче демонструє красуні-царівні, що життя має не лише яскраві барви, але й напівтони і світла, і темряви.

В 1979 году закупочная комиссия музея приобрела из частной коллекции Т.С. Дмитриевой (г. Москва) этюд к картине В.И. Сурикова «Посещение царевной женского монастыря» (1912 г.; холст, масло, 144х202, ГТГ).
Василий Иванович Суриков  родился в 1846 году в Красноярске, родом он из казаков, пришедших в Сибирь вместе с Ермаком. Почти все картины Сурикова – это большие многофигурные композиции, в которых задействованы десятки, а иногда и сотни людей. И в каждом человеке художник видит личность, подчеркивает индивидуальность, характер, показывает разное отношение к событиям, которые происходят вокруг них.
Картина «Посещение царевной женского монастыря» была последней большой работой художника. Именно к этой работе он шел через создание замечательных женских образов: боярыни Морозовой, жен стрельцов, дочек Меньшикова. Женская судьба, непредсказуемая и трагическая, как судьба его умершей жены, как судьба его любимой дочери – вот что заставило мастера обратить внимание художника на эту тему. Во времена допетровской России даже судьба царских дочерей не была заведомо счастливой. Она зависела от многих случайностей и почти всегда была похожая на лотерею: выйдет ли девушка замуж, а если выйдет, будет ли она счастлива? Дело в том, что дочь царя имела право на бракосочетание лишь с сыном короля или равного ему за социальным статусом вельможу…но был и другой путь – служения Богу…
Столкновение образов молодой монахини и молодой царевны – находится в эпицентре картины великого мастера. И именно этюд из Николаевского художественного музея демонстрирует психологическую драму тяжелого выбора. Образ монашенки, задумчивой и спокойной, словно намеренно демонстрирует красавице – царевне, что жизнь имеет не только яркие краски, но и полутона   света и тьмы.

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив