Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

Укр.


 

 Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
 Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
 E-mail: museum0@ukr.net
 
 
АРЕШТ МИТРОПОЛИТА ПИЛИПА

 

   ШЕЛКОВИЙ СЕРГІЙ ТИМОФІЙОВИЧ

   (1870-?)


 Одним з найвиразніших історичних полотен у колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна є картина С.Т. Шелкового «Арешт митрополита Пилипа» (1910 р.), що надійшла до Миколаєва у 1956 році з Херсонського історичного музею, в якому вона знаходилась з 1914 року, будучи переданою з Музею Імператорській Академії мистецтв. 

Сюжет роботи переносить глядача в «темні» часи царювання Івана IV (Грозного), відомого своєю жорстокістю і деспотизмом російського правителя. Внутрішня політика царського самодержавства, так звана опричнина, спрямована на фізичне знищення політичних супротивників Івана Грозного, конфіскацію їх земельних володінь, закріпачення і розорення селян, викликали протест частини російського дворянства і духівництва. Обраний у липні 1566 року на митрополичий престол ігумен Соловецького монастиря Пилип зважився публічно виступити із засудженням кровопролитних порядків, за що в листопаді 1568 року був позбавлений влади і ув’язнений у тверському Отроч-Успенському монастирі. Драматична сцена арешту митрополита Пилипа і послужила художнику Шелковому сюжетом для його монументального полотна, що займає одне з центральних місць у постійній експозиції музею.
В інтер’єрі православної церкви, в оточенні переляканих прихожан і розлючених опричників, зображений сивобородий митрополит, фігура якого відразу ж приковує увагу глядача. Серед бурхливого натовпу, в обстановці загального хаосу, він один стоїть спокійно і непорушно, наперед прощаючи опричникам їх жорстокість. В очах його – страждання і біль, але не про свою долю засмучується Пилип, не про ті нестерпні муки, які йому незабаром доведеться пережити, а про життя цих грішників, що зрадили і Бога, і брата, і самих себе.
Виразний образ боярина, що стоїть праворуч від митрополита і вказує на нього різким жестом правої руки. Вражає фанатичний, немов змінений від злості і люті погляд його очей.
Художник тонко передає страх і відчай присутніх у церкві прихожан. Одним з центральних образів картини є сім’я, зображена в правій частині полотна. Обличчя дівчини, що стоїть навколішки перед немолодими батьками, не видно, але глядач ніби чує її гіркі ридання. Притискуючи до себе голову дочки, мати намагається її заспокоїти, але і сама не в силах стримати сліз, утираючи обличчя краєм убруса. Навіть служителі церкви не приховують свого обурення і розгубленості. Одна з черниць в розгубленості і подиві схопилася руками за голову.
У напівтемряві церкви, освітленої тьмяним світлом свічок і лампадами, образи іконостасу лише намічені художником. Ликів не видно, тільки темні силуети Христа, Богоматері і православних святих. Такий прийом ще більше підсилює враження того, що ікони безмовно спостерігають за жахом, що відбувається перед вівтарем, але навіть це не зупиняє опричників.
У грудні 1569 року Малюта Скуратов – один з найактивніших організаторів опричного терору – за наказом царя задушив колишнього митрополита Пилипа Количова. У 1652 році Пилип був канонізований російською церквою.
Картина «Арешт митрополита Пилипа» демонструє яскравий живописний талант С.Т. Шелкового: тонке відчуття колориту, віртуозна майстерність світлотіньового моделювання, глибоке знання законів композиції. Звернувшись до складних, гірких і суперечливих подій вітчизняної історії, художник зумів створити чудовий твір, який ось вже майже ціле сторіччя вражає глядачів драматизмом і виразністю створених образів.

Одним из самых интересных и выразительных исторических полотен в коллекции Николаевского областного художественного музея им. В.В. Верещагина является картина С.Т. Шелкового «Арест митрополита Филиппа» (1910 г.), поступившая в Николаев в 1956 году из Херсонского исторического музея, в котором она находилась с 1914 года, будучи переданной из Музея Императорской Академии художеств. 

Сюжет работы переносит зрителя в „темные” времена царствования Ивана IV (Грозного), известного своей жестокостью и деспотизмом русского правителя. Внутренняя политика царского самодержавия, так называемая опричнина, направленная на физическое уничтожение политических противников Ивана Грозного, конфискацию их земельных владений, закрепощение и разорение крестьян, вызывала протест части русского дворянства и духовенства. Избранный в июле 1566 года на митрополичий престол игумен Соловецкого монастыря Филипп решился публично выступить с осуждением кровопролитных порядков, за что в ноябре 1568 года был низложен и заточен в тверском Отроч-Успенском монастыре. Драматичная сцена ареста митрополита Филиппа и послужила художнику Шелковому сюжетом для его монументального полотна, занимающего одно из центральных мест в постоянной экспозиции музея.
В интерьере православной церкви, в окружении испуганных прихожан и разъяренных опричников, изображен седобородый митрополит. Среди бушующей толпы, в обстановке всеобщего хаоса, он один стоит спокойно и нерушимо, заранее прощая опричникам их жестокости. В глазах его – страдания и боль, но не о своей судьбе печалится Филипп, не о тех невыносимых муках, которые ему вскоре доведется пережить, а о жизнях этих грешников, предавших и Бога, и брата, и самих себя.
Выразителен образ боярина, стоящего справа от митрополита и указывающего на него резким жестом правой руки. Поражает фанатичный, словно обезумевший от злости и ярости взгляд его глаз.
Художник тонко передает страх и отчаяние собравшихся в церкви прихожан. Одним из центральных образов картины является семья, изображенная в правой части полотна. Лица девушки, стоящей на коленях перед пожилыми родителями, не видно, но зритель будто слышит ее горькие рыдания. Прижимая к себе голову дочери, мать старается ее успокоить, но и сама не в силах сдержать слез, утирая лицо краем убруса. Даже служители церкви не скрывают своего возмущения и смятения. Одна из монахинь в растерянности и недоумении схватилась руками за голову.
В полутьме церкви, освещенной тусклым светом свечей и лампадами, образы иконостаса лишь намечены художником. Ликов не видно, только темные силуэты Христа, Богоматери и православных святых. Такой прием еще больше усиливает впечатление того, что иконы безмолвно наблюдают за происходящим перед алтарем ужасом, но даже это не останавливает опричников.
В декабре 1569 года Малюта Скуратов - один из наиболее активных организаторов опричного террора - по приказу царя задушил бывшего митрополита Филиппа Колычева. В 1652 году Филипп был канонизирован русской церковью.
Картина „Арест митрополита Филиппа” демонстрирует яркий живописный талант С.Т. Шелкового: тонкое чувство колорита, виртуозное мастерство светотеневой моделировки, глубокое знание законов композиции. Обратившись к сложным, горьким и противоречивым событиям отечественной истории, художник сумел создать замечательное произведение, которое вот уже почти целое столетие поражает зрителей драматизмом и выразительностью созданных образов.

 
 
 
Сайт создан в студии Мотив