Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

Укр.

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
ОРЛИ. (ЗАБУТИЙ СОЛДАТ)

 

   ВЕРЕЩАГІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

   (1842-1904)


 Василь Васильович Верещагін – всесвітньо відомий художник-баталіст. 

Головною темою своєї творчості Верещагін уважав батальний жанр. Він сам брав участь у бойових діях під час війни в Туркестані, за мужність, проявлену при обороні Самарканда від військ бухарського еміра, був нагороджений Георгіївським хрестом ІV ступеня. 

У своїх картинах Верещагін першим з художників-баталістів показав правдиве, не прикрашене обличчя війни. Його головною метою була боротьба проти війни. Картини Верещагіна – це художні документи, об’єктивні свідчення очевидця. Більшість його робіт створені безпосередньо за натурними етюдами та за особистими враженнями.
Картину «Орли. (Забутий солдат)» можна назвати однієї із найбільш значних картин Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В.Верещагіна, своєрідною візитною карткою творчості художника. Одне із найбільших за розміром полотен музею (висота 4,5 м).
Існує думка, що картина належить до індійської серії робіт художника, і була центральною частиною «Гімалайської трилогії». Під час подорожей по Індії в 1874–1876 й 1882–1883 рр. Верещагін зібрав значний етнографічний матеріал, написав безліч етюдів. Він хотів створити картини, що розповідають про колонізацію Індії англійцями та визвольну боротьбу індійського народу. Художник зображує вбитого й забутого в горах англійського піхотинця. Автор підкреслює безглуздість смерті, протиставляючи мертвого солдата вічності й красі природи, величі гірського пейзажу. У високому безхмарному небі, що займає більшу частину полотна, б’ються за здобич орли, один з них уже сидить біля солдата. У грандіозній картині автор розглядає проблеми війни й миру, смерті й вічності.
Ця робота надійшла до Миколаївського художнього музею разом з іншими творами художника в 1914 році з Російського музею імператора Олександра ІІІ у Петербурзі. Вивчаючи історію картини, слід зазначити, що її кілька разів реставрували: відразу після війни в 1946 році, і в 1969, 1986 рр. Остання реставрація була проведена в 2005 році в рамках програми «Відродження шедеврів» при матеріальній підтримці МГЗ. Саме тоді реставратор М.Ф. Титов припустив, що швидше за все Верещагін не різав картину, а, навпаки, сам об’єднав два полотна в одне, з’єднавши дві різних картини – одна зображувала орлів, а інша – убитого солдата. На стику полотен художник дописав ліворуч орла, що летить, а праворуч кущі. На правильність цього припущення вказує різниця в кольорі неба на верхній і нижній частинах картини.

Василий Васильевич Верещагин – всемирноизвестный художник-баталист. 

Главной темой своего творчества Верещагин считал батальный жанр. Он сам принимал участие в боевых действиях во время войны в Туркестане За мужество, проявленное при обороне Самарканда от войск бухарского эмира, был награждён Георгиевским крестом IV степени.
В своих картинах Верещагин первым из художников-баталистов показал правдивое, не приукрашенное лицо войны. Его главной целью была борьба против войны. Картины Верещагина – это художественные документы, объективные свидетельства очевидца. Большинство его работ созданы непосредственно по натурным этюдам и личным впечатлениям.
Картину «Орлы. Забытый солдат» можно назвать одной из самых значительных картин Николаевского областного художественного музея им. В.В. Верещагина, своеобразной визитной карточкой творчества художника. Одно из самых больших по размеру полотен музея (высота 4,5 м), оно экспонируется отдельно, в холле на втором этаже.
Существует мнение, что картина относится к индийской серии работ художника является центральной частью «Гималайской трилогии». Во время путешествий по Индии в 1874 – 1876 и 1882 – 1883 гг. Верещагин собрал значительный этнографический материал, написал множество этюдов. Он хотел создать картины, рассказывающие о колонизации Индии англичанами и освободительной борьбе индийского народа. Художник изображает убитого и забытого в горах английского пехотинца. Автор подчёркивает бессмысленность смерти, противопоставляя мёртвого солдата вечности и красоте природы, величию горного пейзажа. В высоком безоблачном небе, которое занимает большую часть полотна, дерутся за добычу орлы; один из них уже сидит возле солдата. В этой грандиозной картине автор рассматривает проблемы войны и мира, смерти и жизни.
Эта работа поступила в Николаевский музей вместе с другими произведениями художника в 1914 году из Русского музея императора Александра 111 в Петербурге. Автор монографии о В.В. Верещагине, известный искусствовед А.К. Лебедев, писал, что, возможно, картина «Забытый солдат» первоначально была центральной в «Гималайской трилогии», которая впервые экспонировалась в Лондоне в 1887 году. А затем художник переделал картину, дав ей название «В Трансваале. Сегодня…завтра…как вчера…под всеми формами». Лебедев предполагал, что художник отрезал верхнюю часть картины, которая стала известна как «Орлы». В Николаевском музее долгое время существовала легенда, что в 20-е годы ХХ века обе части полотна были кем-то объединены. Изучая историю картины, следует отметить, что её несколько раз реставрировали: сразу после войны, в 1946 году, и в 1969, 1986 гг. Последняя реставрация была проведена в 2005 году в рамках программы «Возрождение шедевров» при материальной поддержке НГЗ. Именно тогда реставратор Н.Ф. Титов предположил, что скорее всего Верещагин не резал картину, а наоборот, сам объединил два полотна в одно, соединив две разных картины – одна изображала орлов, а другая – убитого солдата. На стыке полотен художник дописал слева летящего орла, а справа – ветви кустов. На правильность этого предположения указывает разница в цвете неба на верхней и нижней частях картины.

 
 
 
Сайт создан в студии Мотив