Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
100 шедеврів

Віртуальна галерея дає уявлення про кращі у збірці музею твори живопису ХVІІІ - ХХ сторіч, які в яскравих фарбах і образах передають трьохсотрічну історію розвитку вітчизняного образотворчого мистецтва.



ЗУСТРІЧ

 

   НІЛУС ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

   (1869-1940)


 Петро Нілус народився 8 (21) лютого 1869 року в батьківській садибі, в колишній Подільській губернії. З семи років він жив у Одесі, де вчився в реальному училищі Петра і Павла, а потім в Одеській рисувальній школі, де його вчителем був видатний живописець К. К. Kостанді. 

Перші самостійні роботи художника — жанрові сцени і пейзажі, які часто експонувалися на виставках Товариства пересувних художніх виставок і Товариства південноросійських художників, одним з організаторів якого був сам П. Нілус. Писав Нілус і портрети багатьох відомих людей.
Представлена картина «Зустріч», створена в 1901 році, надійшла з Одеського музею західного і східного мистецтва. Твір чудово ілюструє коло інтересів художника: дрібні чиновники і ремісники, лакеї, вуличні продавці, бродяги і, звичайно, перехожі, які вийшли на вечірню прогулянку. Героїв цієї досить різноманітної галереї вирізняє точність побутової і соціальної характеристики. «Зустріч» розкриває П.О. Нілуса як майстра невеликої жанрової сценки з обмеженою кількістю персонажів. Живописна форма твору ретельно розроблена і завершена як композиційно, так і в колористичному рішенні. Ілюзія тихого вечора і швидкоплинної зустрічі настільки досконала, що не залишає ніяких сумнівів – художник усією душею відчув момент, який відтворив.
У 1920 році в загальному потоці еміграції художник покинув країну. У 1924 році поселився у Парижі. Паризькі роботи Нілуса високо цінувалися, він регулярно брав участь у виставках, продовжував жити в постійному творчому пошуку.
Петро Нілус, що почав писати картини і етюди в кінці 80-х років XIX століття як реаліст, до початку XX століття відчув і привабливість модерна як стилю і чарівність живопису напівнатяків. Проте він на довгі роки залишився поетом природи і людини, таємничого і святкового стану душі, майстром коротких художніх новел.

Детальніше...
 
ЗА ЧИТАННЯМ

    

   НИКИФОРОВ СЕМЕН ГАВРИЛОВИЧ

   (1881-1912)


Семен Гаврилович Никифоров – російський художник, що працював у галузі портрета, жанрової картини, пейзажу. Він прожив коротке, але яскраве і плідне життя.
Роботи Никифорова були дуже щирими, живими і правдивими, без натяжок і вигадки.
У Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна експонується картина С.Г. Никифорова «За читанням». Це полотно знаходилося у фондах Державної закупівельної комісії, в 1947 р. було передано до музею ім. В.В. Верещагіна. На полотні зображений молодий юнак в темно-коричневій сорочці, який сидить за столом і уважно читає книгу. Голова його злегка опущена, на лоб падає пасмо каштанового волосся. За його спиною видно частину кімнати із зеленою квіткою і вікно, освітлене жовтим світлом. Енергійні мазки узагальнено, але в той же час реалістично передають форму предметів: високої гасової лампи з темно-зеленим абажуром, свічки, будильника, купи товстих книг. Молодого чоловіка не відволікає яскравий сонячний день за вікном, він весь поглинений роботою.

Детальніше...
 
В’ЇЗД У МАЄТОК ЖАБОВЩИЗНА МІНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ

 

   ПОХИТОНОВ ІВАН ПАВЛОВИЧ

   (1850-1923)


Похитонов Іван Павлович – видатний російський і український художник кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Рішення стати художником виникло у нього пізно, після знайомства з виставкою передвижників, що експонувалася в Одесі. 

Спеціальної освіти І.П. Похитонов не мав. Проте, живучи в Парижі, він користувався порадами і рекомендаціями відомих художників: П.Д. Дмитрієва-Оренбурзького і О.П. Боголюбова. Проживши більшу частину свого життя за кордоном, живописець, часто по пам’яті, повертався до написання пейзажів місць, де пройшли роки юності, куди приїжджав пізніше.
На початку 1900-х рр. і в кінці 1913 – початку 1914 рр. Похитонов, повернувся на Батьківщину і деякий час проживав в невеликому маєтку Жабовщизна Мінської губернії. Там він створює унікальну «сюїту» (серію пейзажів), присвячену простій красі і разом з тим незвичайній пишності змін пір року в селі, поетизує працю людини на землі. У цю серію входить одна з кращих його робіт – «В’їзд у маєток Жабовщизна Мінської губернії». Все в ній: і вохриста земля, покрита снігом, що підтанув, і зелень дерев, що розпускаються, і, обрамлений старим забором в’їзд до маєтку, – сприймається як цілісний акорд, поетичне значення якого увібрало в себе всі фарби землі і неба.
Робота надійшла до Миколаївського обласного художнього музею в 1980 році зі збірки Е.Р. Ратнер. У Росії І.П. Похитонова знали і цінували. Він постійно підтримував зв’язок з російськими живописцями, багато хто з яких відвідував його майстерню в Парижі. Серед його добрих знайомих і друзів – В.В. Верещагін, І.Ю. Рєпін, І.М. Крамской. Дружив Похитонов і з українськими земляками, що приїжджали до Франції, – харків’янами П.О. Левченком і С.І. Васильківським, уродженцем Херсона – М.Д. Кузнецовим. Висока оцінка творчості художника була дана ще за життя Похитонова, його сучасниками. Так, у «Листах про мистецтво» І.Ю. Рєпін називає роботи І.П. Похитонова «мініатюрними перлами», відзначає їх «блиск і свіжість, витримку малюнка і тони».

Детальніше...
 
НА ЗАРОБІТКИ

 

   КУЗНЕЦОВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

   (1850-1929)


 Микола Дмитрович Кузнецов – активний передвижник, творча діяльність якого пов’язана передусім з Одесою, один із засновників і активних учасників Товариства південноросійських художників. На початку 80-х років Кузнецов пише свої перші самостійні картини, які виставляє на пересувних виставках. Його особливо цікавить селянська тема, знайома йому з дитинства. Він жив у своєму маєтку в Україні, але кожний рік приїздив до Москви та Петербурга, відвідував пересувні виставки, спілкувався з передовою інтелігенцією. 

Придивляючись до життя та побуту простих селян, Кузнецов прагне знайти в ньому типове, характерне. В 1882 році Кузнецов пише картину «На заробітки». Це єдина велика багатофігурна композиція у творчості художника. Вона належить до числа найкращих жанрових картин на селянську тематику в українському мистецтві 80-х років ХІХ ст. Художник звертає увагу на типове для пореформеного села явище. Він зображує групу селян з косами та вилами за плечима, які рухаються степовим шляхом. Вони змушені покинути рідні місця у пошуках заробітку. Кузнецов передає різноманітність селянських типів і характерів.
У Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна експонується етюд до цього твору, який зображує центральну постать композиції – молодого кремезного селянина у синіх штанях, заправлених в чоботи, вишитій сорочці та солом’яному брилі. Він іде вільним кроком по шляху попереду групи селян. Автор підкреслює фізичне здоров’я і красу простих людей, передає властиве їм оптимістичне сприйняття світу. Міцна постать молодого чоловіка на фоні широких степових просторів та високого синього неба сповнена сили і величі.

Детальніше...
 
САМОТНІЙ

   КОСТАНДІ КИРІАК КОСТЯНТИНОВИЧ

   (1852-1921)


У постійній експозиції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна знаходиться картина, яка не залишає байдужим жодного глядача – настільки зворушливий її сюжет, що неодмінно викликає щемляче відчуття суму і співчуття важкій долі головного героя. Автором цього живописного твору під назвою «Самотній» є один з найвидатніших українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століття Киріак Костянтинович Костанді. Чудовий портретист, тонкий майстер ліричного пейзажу і гострочуттєвих жанрових композицій, Костанді захоплено розвивав традиції реалістичного мистецтва і неодмінно надавав своїм художнім творам звучного національного забарвлення.
Глибоке співчуття викликає образ сивоволосого самотнього старого, зображеного в інтер’єрі своєї незатишної кімнати. Обстановка житла неначе відображає внутрішню пустоту його душі, охоплену нестерпною тугою. Настрій смутку і приреченості героя передає і сірий колорит картини. Костанді був надзвичайно обдарованим колористом, і досконало володів умінням користуватися виразними можливостями кольору. Сріблясто-сіра гама дивовижно точно передає одноманітність та монотонність життя самотнього старого, якому ні з ким розділити радощі й печалі буття. Тільки зображення ікони в куточку кімнати із запаленою перед нею лампадою, що виливає тепле мерехтливе світло, і зеленої рослини на підвіконні вносять відчуття радості, вселяють надію та віру в майбутнє.
Одним з головних виразних засобів у творі є пейзаж за вікном. Написана яскравими чистими кольорами весняна природа немов підкреслює, що на вулиці безперервним бурхливим потоком вирує життя, а в цій кімнаті воно неначе завмерло, зупинилось.
Будучи активним експонентом, а потім і дійсним членом Товариства пересувних художніх виставок, К.К. Костанді в 1890 році став одним із засновників Товариства південноросійських художників. Діяльність даної організації зробила величезний вплив на розвиток української художньої культури. Чимала заслуга в цьому і К.К. Костанді, чия творчість для багатьох поколінь художників стала зразком високої майстерності і беззавітного служіння рідному народу.

Детальніше...
 
ОХОЧІЇ ШИРВАНСЬКОГО ПОЛКУ НА ГУНІБІ

 

   ВІЛЛЕВАЛЬДЕ БОГДАН (ГОТФРІД) ПАВЛОВИЧ

   (1818-1903)


Батальний живопис – один з найскладніших видів живопису, потребуючий уміння створювати складні багатофігурні композиції з широкою перспективою бою, знання обмундирування армій різних країн і епох, стратегії і тактики військової справи.
Богдан Павлович Віллевальде – професор батального живопису. Творчість Віллевальде припадає на період особливої популярності батального живопису. Він часто виїжджав на місце боїв нескінченної для Росії в XIX столітті Кавказької війни, щоб одержати безпосереднє враження від неї. Саме до цієї серії і належить картина «Охочії Ширванського полку на Гунібі». «Охочії Ширванського полку на Гунібі» – яскравий зразок епізодичної картини в творчості Віллевальде. Чудово виконаний сюжет присвячений одному з ключових моментів війни – полоненню глави повстанців – Шаміля. Цей герой чеченського народу, активно воюючий проти Росії, був захоплений у полон і перевезений до Росії. Після цієї історичної події військовий опір горців припинився. Шаміль був захоплений за допомогою хитрощів з боку російської влади і безпосередньо внутрішньої зради. Надалі він і його нащадки проживали в Росії і знаходилися на царській службі.
Праворуч від центру, на фоні сірої високої стіни, з коричневими напівкруглими дверима, зображена група з шести солдатів озброєних гвинтівками. Вони дивляться вгору на чоловіка, одягненого в національний одяг горців, що вхопився за край стіни. Зліва від групи зображено ще дванадцять солдатів, один з них підніс вказівний палець до губ, жестом закликаючи товаришів до тиші. Робота потрапила до музею в 1914 р. з Петербурзької Академії мистецтв.

Детальніше...
 
АЛЕЯ ПІНІЙ

   

   ЛАГОРІО ЛЕВ ФЕЛІКСОВИЧ

   (1827-1905)


 Лев Феліксович Лагоріо – академік (1850), професор пейзажного живопису (з 1860), почесний член Академії мистецтв (1900). Сьогодні багато відомих галерей світу з гордістю експонують витончені пейзажі Л.Ф. Лагоріо, одного з найвизначніших російських художників XIX століття. 

Робота Льва Лагоріо «Алея піній» була придбана музеєм у 1981 році у ленінградського колекціонера Миколи Олександровича Перфілова. Переважно Лагоріо вважав за краще писати при полуденному сонці. Ось і на картині «Алея піній» показано ясний, сонячний день. Центральне місце займає тут дорога, що пролягла на передньому плані по залитому м’яким сонячним світлом мосту, а далі її обрамляють стовбури могутніх сосен (піній). Крони дерев змикаються, створюючи затінену, навіть похмуру, ніби відгороджену від зовнішнього світу, алею.
Із захопленням і мимовільним смутком зупиняємося біля картини. Робота не датована, проте тільки зрілий майстер міг так образно повідати нам про своє життя: один з найзначніших російських художників XIX століття жив у скрутних матеріальних умовах. Після його смерті дружина та дочка художника залишилися без коштів для існування і змушені були звернутися до Академії мистецтв за допомогою.

Детальніше...
 
«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»

 
 
Сайт створено у студії Мотив