Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адреса: м.Миколаїв,
    вул. Велика Морська, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
100 шедеврів

Віртуальна галерея дає уявлення про кращі у збірці музею твори живопису ХVІІІ - ХХ сторіч, які в яскравих фарбах і образах передають трьохсотрічну історію розвитку вітчизняного образотворчого мистецтва.



РАНОК. КРИМСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

   БОГАЄВСЬКИЙ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ

   (1872-1943)


 Костянтин Федорович Богаєвський – відомий російський художник, представник символізму, майстер пейзажу, живописець і графік, винахідник оригінального епічно-романтичного стилю в пейзажі.
Вимогливий до свого мистецтва, Богаєвський знаходився у постійних пошуках яскравого художнього образу і нових засобів для вираження своїх думок і почуттів про далеке минуле Криму. Це минуле представлялося йому не суворою похмурою землею з мертвими кам’яними містами, а декоративно-нарядною, казково-фантастичною країною. І художник звертається до підкреслено-декоративних форм живопису, вирішуючи свої картини як декоративні панно, на яких затримується погляд, зачарований красою і музичністю кольорових поєднань, своєрідною інтерпретацією дійсних форм кримської природи.
З великою майстерністю компонуючи у своїх картинах порослі лісом гори, кам’янисті береги, рослини, пагорби і скелі, художник створює яскравий образ кримської природи. Така картина Богаєвського «Ранок. Кримський пейзаж», яку Миколаївський художній музей ім. В.В. Верещагіна придбав у колекціонера Ю.С. Торсуєва (Москва, Росія) в 1979 р. 

Детальніше...
 
ЧЕРВОНА ПЛОЩА З ВАСИЛІЄМ БЛАЖЕННИМ

   РИБЧЕНКОВ БОРИС ФЕДОРОВИЧ

   (1899-1994)


Борис Федорович Рибченков – відомий російський живописець, графік, ілюстратор книг, заслужений художник РРФСР.
Його полотна регулярно експонувалися на Всесоюзних художніх виставках. Роботи художника знаходяться у багатьох музеях, зокрема в Державній Третьяковській галереї (Москва, Росія), Державному Російському музеї (С-Петербург, Росія).
1930-і роки можна назвати найбільш яскравим і плідним періодом творчості Рибченкова. В цей час він раз і назавжди знайшов «свої» теми – це Москва. Художник бачить Москву по-своєму, у нього своє, особливе бачення: скільки б не писав Рибченков Красну площу – а пише він її багато – вона у нього кожного разу особлива.
Картина «Красна площа з Василієм Блаженним» повна мажорного звучання – тільки що закінчився дощ, небо ще затягнуте сірими хмарами, що віддзеркалюються в калюжах, будівля Історичного музею, Мавзолей і Кремлівська стіна ще зберігають зеленувато-коричневі тіні, а сонце вже освітлює рожевим світлом і куполи Собору, і Спаську вежу Кремля. Перехожі і автомобілі поспішають у своїх справах. Контури предметів злегка розмиті і здаються особливо живими.
Робота експонувалася на персональній виставці художника (Москва. 1934 р.), на виставці «Москва в живопису і графіці» (Москва. 1936 р.) і на виставці «40 років Перемоги під Москвою» (Москва. 1981), після якої була придбана (у автора) музеєм і зайняла гідне місце в експозиції образотворчого мистецтва XX сторіччя. 

Детальніше...
 
ХЛОПЧИК З МЕТЕЛИКОМ

   ЛУЧИШКІН СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

   (1902 – 1989 )


 Цілу епоху охоплює багатогранна творча діяльність Сергія Олексійовича Лучишкіна, представника московського об’єднання станковістів.
Цікаву характеристику художнику, в своїх спогадах дав ще один «остовець» О.А. Лабас – «Сергій Лучишкін, живий, організований, в двадцяті роки окрім живопису займався і театром, був режисером, завжди захоплювався спортом».
У кожного майстра є свої улюблені теми, сюжети, які цікаві кожному поколінню. У С.О. Лучишкіна це тема спорту, портрети сучасників. У 1979 році, в Москві, у самого автора була придбана живописна робота 1933 року «Хлопчик з метеликом».
Твір є повноправним портретом, оскільки згодом точно вдалося встановити особу зображеної на полотні дитини.
Приведемо витяг з листа художника науковому співробітнику музею Л.Є. Тверітіновій, адже ніхто не розповість краще про свій твір, а ніж сам майстер. «На моїй картині «Хлопчик з метеликом» зображений мій небога Сергій Іванович Воздвиженський. Вибрав я його тому, що він підходив до задуму моєї картини. Виникла вона у мене, як деяке враження з мого дитинства». Далі Сергій Олексійович розказує про своє дитинство. Згадує далекі роки початку ХХ століття. «Як і всі хлопчики, я ловив метеликів сачком і робив колекцію … Одного разу, бігаючи за метеликами, я побачив поряд зі мною метелика дивовижної краси, і милувався ним, як заворожений, він полетів, але я не жалкував, що його не зловив. Він подарував більше – радість краси!
Так виникла ідея – образ цієї моєї роботи, що я і намагався здійснити. Мій небога мені позував разів десять, але вже в чітко встановленому положенні».
У наступному, 1934 році відбулася персональна виставка С.О. Лучишкіна і на ній єдиний раз був показаний «Хлопчик з метеликом». Після цього полотно знаходилося в майстерні. 

Детальніше...
 
ДІТИ. БРАТ І СЕСТРА

   Волков Олександр Миколайович

   (1886-1957)


 Є картини, які з першого погляду приковують до себе увагу, вражаючи красою і досконалістю. А є такі, які здаються простими за виконанням і сюжетом.
Перше враження від парного портрета «Діти. Брат і сестра» О.М. Волкова, який надійшов до музею з сім’ї художника, досить прозаїчне: оплічне зображення двох дітей – узбеків, дуже схожих один на одного.
Але при детальнішому розгляданні портрета відкриваються багато граней і нюансів цієї картини. Привертає увагу колорит роботи: переливи коричнево-вохристих і гранатово-червоних тонів, в яких написані обличчя дітей, гармонійно поєднуються з локальними барвистими плямами – одяг дітей, фон портрету. Художник примушує колір звучати дзвінко і разом з тим бути мелодійним і навіть м’яким. Світлові ефекти настільки вдалі, що викликають відчуття рухливості виразу облич дітей.
Пози дітей зворушливі і виразні: голова брата трохи схилена до сестри, торкаючись її щоки; рука сестри лежить на плечі брата, виражаючи ніжне, трепетливе відношення до рідної людини.
Портрет написаний у 1926 році, в період 20 – 30-х років, який сам художник називає «шлях до реалізму», «повернення до людини». Якщо об’єктом ранньої творчості художника було бачення світу людиною, який пропущений крізь призму традицій, що історично склалися, то об’єктом творчості цього періоду стає сама людина.
Росіянин за національністю, корінний азіат, чудовий живописець і графік, Волков Олександр Миколайович прожив довге і творчо багате життя, залишивши в історії узбецького народу помітний слід. 

Детальніше...
 
ПОРТРЕТ АРТИСТКИ О.П. БЕЮЛ

 

   Пахомов Олексій Федорович

   (1900 -1973)


 Її портрет, написаний прекрасним ленінградським майстром О.Ф. Пахомовим, був придбаний музеєм у сім’ї художника в 1978 році. Незабаром після надходження роботи, вдалося відшукати модель О.Ф. Пахомова. У своєму листі до музею заслужена артистка РРСФР Ольга Павлівна Беюл розповіла про своє життя, творчість, історію створення портрета. «… у 1922 році я закінчила Школу Російської Драми ім. В.Н. Давидова в Ленінграді … Після цього була 10 років у Великому Драматичному театрі, звідти перейшла в ТЮЗ, а через 2 роки в ТЮЗ, що відбрунькувався від основного, – новий ТЮЗ, керований Б.В. Зонном. … Після війни, із закриттям нового ТЮЗа, я вже не повернулася в театр, а цілком зайнялася прекрасним і потрібним мистецтвом художнього слова. З своїми сольними читецькими програмами я їздила по всьому Союзу (була і в Миколаєві, але це було давно). Можу назвати декілька моїх найулюбленіших програм: «Мати» О.М. Горького, «Розгром» О. Фадєєва … і майже всі російські класики: О.С. Пушкін, М.В. Гоголь, М.Ю. Лермонтов, Л.М. Толстой, Ф.М. Достоєвський та інші…
Тепер про О.Ф. Пахомова. Познайомилася я з ним завдяки дружбі мого чоловіка з Євгенієм Львовичем Шварцем … Серед інших нових друзів був і Олеша Пахомов. Він одного разу попросив мене позувати йому. Сам настояв на цій рожевій кофті і ліловому шарфі. … Портрет подобався його друзям. Мені він подобався за композицією, але схожість набагато більша на тому олівцевому ескізі, який він мені подарував». 

Детальніше...
 
СПЕКОТНИЙ ДЕНЬ У ГОРАХ

   САР’ЯН МАРТИРОС СЕРГІЙОВИЧ

   (1880-1972)


 Довгий час у збірці Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна не було творів цього майстра, одного із найяскравіших представників вірменського мистецтва минулого століття – М.С. Сар’яна.
У 1979 році музей придбав першу роботу митця. Це був «Московський натюрморт» (1956 р.), який надійшов з приватної колекції Іллі Еренбурга. Пізніше в Москві у колекціонера І.В. Корецької купується пейзаж «Спекотний день у горах», що відноситься до найбільш плідного періоду творчості художника – 1920-х років.
Камерний за характером, як за своїм розміром, так і за змістом, він змальовує типовий вид Вірменії. Робота витримана в єдиній світлій жовто-зеленій гамі. На полотні зображені гірські схили, в роботі художник вирішує завдання створення узагальненого образу гір.
Одразу ж після придбання твору, його було включено до експозиції мистецтва 20 – 30-х років ХХ ст. Та вже через три місяця виявилася необхідність реставрації. Її виконали запрошені до Миколаєва фахівці Державних науково-дослідницьких реставраційних майстерень – С.І. Кулаков та В.І. Цитович.
Здавалося, що на довгі роки картина знаходиться в задовільному стані. Кінець 90-х років виявив погіршення стану збереження роботи Сар’яна. Її вилучили з експозиції. Коли з’явилася можливість, включили до реставраційного проекту «Відродження шедеврів».
Відомі також цікаві факти з історії експонування твору. Він вже у рік свого створення двічі надавався для показу. Тоді твір мав назву «Спекотний день» і експонувався у столиці Вірменії Єревані на ІV виставці «Товарищества изоискусств Армении» та виставці, яка була організована «Обществом армянских художников» і центральним правлінням профспілки працівників культури. В 1928 році картину було надано для показу на виставці центрального правління працівників образотворчого мистецтва та товариства художників Вірменії. Одразу ж після створення краєвид опинився у приватній колекції. Маємо відомості про те, що з 1926 – до 1940-х років полотно знаходилося у збірці В.В. Михайловського, а потім у І.В. Корецької. В 1957 р. роботу демонстрували у Москві на виставці творів російського мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. з приватних зібрань.
Реставратор М.Ф. Титов через вісімдесят один рік після створення пейзажу зробив все, щоб зберегти твір. Реставрацію було здійснено відповідно до нових технологій і після її завершення полотно повернулося до експозиції. 

Детальніше...
 
ЧЕРЕМХА

РОЖДЕСТВЕНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

(1884-1963)


Василь Васильович Рождественський увійшов до мистецтва як своєрідний майстер пейзажного живопису. Перші самостійні живописні роботи художника були створені під впливом так званого «російського імпресіонізму».
У житті художника велике значення мали творчі поїздки по країні. Рождественський багато подорожував: через поля і ліси середньої Росії, степи Казахстану, спекотні пустелі Туркменії, гори Уралу і Алтаю, суворі береги північних морів. Мабуть, під час однієї з таких поїздок і був написаний пейзаж «Черемха», який разом з іншими роботами художника зберігається в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна.
На картині «Черемха» Рождественський зображує на першому плані за дощатим забором великий розкидистий кущ з білими квітами, немов шматочок блакитного весняного неба спустився на гілки черемхи і подарував білим кольорам свою блакить. Дерев’яні коричневі споруди і забори відтіняють ніжну смарагдову весняну зелень і віддзеркалення на блакитнувато-рожевій смужці річкової води легких хмар, наповнених вологою, які готові напоїти дощем землю.
У простому буденному пейзажі художник відкрив своєрідну романтику. Він чудово передав весняне тріумфування природи. 

Детальніше...
 
«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»

 
 
Сайт створено у студії Мотив