Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
Дві яскраві події одного дня
There are no translations available.

     Вже багато років музей мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського є бажаним місцем як для художників півдня України, так і інших регіонів та країн. Майстри пензля з гордістю демонструють свої твори поряд з полотнами видатного мариніста другої половини Х1Х століття Руфина Гавриловича Судковського. Для кожного з них це велика честь і нагорода. В свою чергу музей завжди щиро відкриває свої двері митцям найрізноманітніших художніх напрямків та стилів. Кожен  з них, вкладаючи частинку душі в свою картину, прагне знайти свого глядача.

     1 листопада 2016 року в музеї проходив значимий захід, який об’єднав дві яскраві події художньо-мистецтвознавчого змісту. У вщерть заповненому виставковому залі зібрались винуватці свята та гості.

     В цей день відкривалась персональна виставка миколаївської художниці Юлії Валеріївни Гур’євої. Донька відомих майстрів Тетяни Михайлівни та Валерія Євдокимовича Купцових, Юлія напевно не могла не обрати шлях батьків. Вона народилася в Омську 27 березня 1968 року. З  раннього дитинства була оточена атмосферою творчості. В прямому сенсі – з трьох років зростала в батьківській майстерні: спочатку в Омську, а потім в Миколаєві, куди переїхала родина. Малювати любила завжди. Художню освіту отримувала в Одеському Державному Училищі ім. М.Б. Грекова, яке закінчила в 1987 році. Потім  була  Миколаївська філія Київського Національного інституту культури та мистецтва за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» (2004рік).    

     З 1987 року Юлія  бере  активну участь в обласних та республіканських виставках: (Миколаїв, Вознесенськ, Одеса, Київ), міжнародних художніх виставках, що проходили в Мексіці (з 1995 по 1997), Германії (Кельн,1997), Канаді (Оттава, 1999). З 1995-го Ю.В. Гурьєва – член національної Спілки художників України. З 2014 - Голова  правління молодіжного обєднання при    МООНСХУ.

     Разом з іншими українськими майстрами у 2010 році Юлія Валеріївна брала участь у Всеукраїнському симпозіумі живопису «Батумі. Грузія». А з міжнародного симпозіумі живопису «Св. Стефан. Чорногорія» 2011 року, привезла матеріали, з яких у 2013-му створила серію «Вікна Чорногорії» (роботи «Котор», «Будва», «Святий Стефан» представлені на музейній  виставці).  З одного боку полотна пронизані болем і стражданням людей цього маленького краю, а з іншого – сповнені надією, що за зачиненими ставнями все ж таки існує світло і щастя, і їх треба лише знову відчинити.

     Мистецький світ Юлії  Гур’євої багатогранний і цікавий. Жанрова різноманітність художниці дуже широка. Здавалось би, що нового можна вкласти в традиційні портрети, натюрморти, пейзажі. Та в кожній із робіт Юлії є свій секрет, бо художниця жінка, а жінки – це краса, загадковість і мрії про щастя. В серії «Символи», майстриня надала особливого значення звичайним на перший погляд фруктам. Але в культурі людства вони несуть у собі символічні ідеї: гранат  в древньогрецькій традиції – символ плодовитості, процвітання і шлюбу, груша –  надії та здоров’я, хурма – радості і перемоги, апельсин – безсмертя (на виставці - роботи  «Гранат», «Груша», «Лимон»).                                                        

      В деяких картинах цієї ж серії художниця поєднала живопис з колажем із текстилю (в даному випадку  з джинсом: роботи «Мандарин. Бажаю щастя», «Апельсин. Звук золота», «Хурма. Перемога»). Саме це поєднання  стало родзинкою і в інших роботах: святкове полотно «Карнавал у Венеції» та ікона - «Милування».

    Наче вітраж або дитячий калейдоскоп виглядають пейзажі «Місто», «Місто1», «Місто П». Вони ніби виконані із шматочків кольору і скріплені  лініями.  Художниця наче своїми руками склала цей пазл, не боячись експериментів ні з кольором ні з фактурою.

     На виставці Ю.  Гурєвої багато портретів: донечки художниці – «Кіра» та «Арина», «Ранок», «З голубами», «Ті, що пють чай». Серед них є й «несправжні» - «Арлекін», «Арлекін і П’єретта», «Арлекін і Дама». Ці  персонажі  італійських комедій звучать як відголоски давніх епох. Вони  стали героями  п’єс,  і досьогодні демонструють іншим поколінням  як  людську добропорядність так і пороки.

      Юлія Валеріївна, як жінка і як художниця, дуже чутлива до жіночих переживань. Спроба відобразити їх зроблена нею в роботах «Вітряний день» і «У потоці». Це символічні зображення, в яких майстриня демонструє прагнення жінки до єдності  з природою, її бажання бути часточкою природи і розчинитися в потоці життя, щоб бути щасливою.

    Роботи художниці – це тонкий, багатогранний світ кольорів і почуттів. Вона має своє власне бачення певної події, персонажу, сюжету і велике бажання донести його до глядача.

     Сама ж майстриня, виступаючи на відкритті своєї виставки, зазначила, що її твори – це частинка її самої, це – її почуття і внутрішній світ, яким вона від щирого серця готова поділитися з кожним.

     Вітаючи Ю.В. Гурєву з персональною виставкою, заступник директора МОХМ ім. В.В. Верещагіна по науковій роботі Л.Є. Твєрітінова, назвала Юлію Валеріївну «великою трудівницею», яка встигає не лише писати чудові твори і демонструвати їх на різноманітних виставках, а й виховувати двох прекрасних донечок та викладати в Академії дитячої творчості, не нав’язуючи при цьому свою точку зору ні рідним дітям, ні учням , а дозволяючи їм бути рівноправними партнерами і самодостатніми людьми як в житті так і в творчості.

     Друга частина заходу була присвячена довгоочікуваній події – виходу в світ другого видання книжки миколаївського мистецтвознавця Наталії Дмитрівни Сафонової «Руфин Гаврилович Судковський. 1850-1885. Життя і творчість».

     Авторка книжки – філолог і мистецтвознавець Н.Д. Сафонова, була справжнім музейним працівником. Більше 20 років пропрацювала вона в МОХМ ім. В.В.Верещагіна. Найважливішим результатом її мистецтвознавчої роботи стало вивчення життя та творчості Р.Г. Судковського, яке почалося ще під час навчання у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І.Є. Рєпіна. Наталя Дмитрівна працювала з архівними документами, досліджувала твори Р.Г. Судковського в обласному та очаківському художніх музеях, листувалася з іншими художніми музеями, де знаходилися твори Руфина Гавриловича. Це була дуже копітка, але цікава робота.

     Нажаль Наталя Дмитрівна не дочекалася видання монографії. Вона відійшла у вічність у 2001-му році, а книжка вийшла друком у 2005-му. Не дивлячись на це, вихід у світ її багаторічної праці дав життя її дітищу, а 1000 (саме стільки примірників було видано) любителів марин Судковського отримали чудово написану, проілюстровану і оформлену книжку.

     Але робота над вивченням творчості Р.Г. Судковського продовжувалась. Наукові співробітники Очаківського музею мариністичного живопису, співпрацюючи з художніми та краєзнавчими музеями України та інших країн, отримали інформацію ще про 19 пейзажів майстра. Крім цього – були знайдені нові архівні матеріали про родину Судковських.

     У 2015 році знайшла свого читача остання книжка першого тиражу, у зв’язку з чим виникла  потреба у перевиданні монографії. Це стало можливим завдяки небайдужим людям: не байдужим до мистецтва, до тих, хто ним займається і до тих, хто зберігає і пропагує художні твори, виховуючи любов до прекрасного. Мова йде про компанію «PASIFIC MARITIME COMPANY» і особисто її генерального директора Андрія Володимировича Черепанова, який не відмовив у фінансуванні цього проекту, за що працівники Очаківського музею мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського і шанувальники творчості художника йому щиро вдячні.

     У своєму виступі під час презентації монографії, Андрій Володимирович говорив про те, що культура і мистецтво, як невід’ємні складові всебічного розвитку людини, повинні бути оточені особливою увагою, і він радий з того, що має можливість зробити  внесок в їх розвиток і популяризацію.

     Презентуючи нове видання про видатного очаківця, Л.Є. Твєрітінова зазначила, що в нову книжку були внесені не лише фактичні доповнення. Вона змінилася і в плані дизайну та ілюстративного ряду, не втративши при цьому ні зовнішньої привабливості, ні змістовної значимості. Лариса Євгеніївна зробила  наголос ще й на тому, що монографія, в яку Наталя Дмитрівна Сафонова вклала свої знання і душу, лишається найкращою пам’яттю про Р.Г. Судковського і вдячністю авторці книжки.

 

Лектор-екскурсовод

Очаківського  музею

мариністичного живопису

ім. Р.Г. Судковського -

Бадах Ольга Григоріївна. 

 

                                 

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив