Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
Про музей

Очаків - невелике курортне місто на Півдні України, з яким пов'язано багато історичних подій: він був свідком героїзму суворовських воїнів, мужності та відваги чорноморських моряків, які захищали місто в роки воєнних лихоліть XX століття. Останні дні життя легендарного лейтенанта П.П. Шмідта пройшли у цьому місті.

В Очакові народився, працював та помер відомий художник-мариніст, академік живопису Руфін Гаврилович Судковський, що оспівував красу Північного Причорномор'я. Після смерті художника його рідний брат - Олексій Гаврилович Судковський, який успадкував творчий доробок майстра, створив домашній музей.

До його експозиції входили портрети Р.Г. Судковського, етюди, картини, малюнки олівцем, особисті речі, архівні документи, відгуки російської та іноземної преси. Все це розміщувалося в двох маленьких кімнатах батьківського будинку Судковських.

 Олексій Гаврилович зібрав та зберіг значну частину творчої спадщини  великого майстра, яку вирішив подарувати державі. Проте, на той час не  знайшлося можливості створити музей на батьківщині митця. Зібране  національне надбання - картини та архів було передано до Миколаївського  обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна.

 Наприкінці 1970-х років знову постало питання щодо увічнення пам'яті  Р.Г. Судковського та створення в Очакові музею мариністичного  живопису. Під експозицію було віддано побудовану на початку XX ст.  будівлю, розташовану в центрі міста. Будинок мав вдале художнє  оформлення, він відповідав епосі, в яку жив та працював митець.

Проект музею розробив миколаївський художник-дизайнер С.Є.Просандєєв. Відкриттю експозиції передувала реконструкція споруди та її переобладнання.

20 квітня 1982 року музей було урочисто відкрито, і він прийняв перших відвідувачів.

Очаківський музей мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського був створений як відділ Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Фонди музею нараховують п'ятсот п'ятдесят творів та сто вісімдесят архівних документів.

Огляд починається з бюста художника Р.Г.Судковського роботи миколаївського скульптора, члена Національної Спілки художників України Інни Вікторівни Макушиної. Його було створено до урочистого відкриття музею та встановлено у вестибюлі.

Ім'я Руфіна Гавриловича Судковського стоїть поряд з іменами кращих російських пейзажистів ІІ-ої половини XIX століття. Видатний мариніст І.К.Айвазовський, побачивши роботи майстра, сказав: "Це буде мій суперник, якщо не перевершить мене".

 Р.Г. Судковський народився 7 (20) квітня 1850 року в родині  священика. Його батько, протоієрей Очаківського Військового  Нікольського собору, брав участь у Кримській кампанії та був  одним з перших літописців історії міста Очакова. За  традиціями, що склалися у сім'ї, Р.Г. Судковський мав піти  шляхом батька. У дванадцять років його віддали до Одеського  духовного училища. В 1865 році перевели в Херсонську духовну  семінарію, яка знаходилася у місті Одесі. Під час навчання у  семінарії, він одночасно відвідував вечірні класи Школи  малювання та креслення Одеського

 товариства витончених мистецтв. Поступово, отримуючи  художні навички, Р.Г. Судковський усвідомлював, що його  життя повинно бути пов'язано з мистецтвом. Але для вступу  до Академії художеств необхідно було отримати дозвіл, щоб  залишити семінарію. Подання батька Судковського, Гавриїла Діонісійовича, Педагогічне зібрання Херсонського Семінарського правління задовольнило 11 липня 1868 року.

За поданою заявою та після складання вступних іспитів, влітку цього ж року (1868), майбутнього художника було зараховано учнем Академії художеств "по архітектурі або з живопису до класу гіпсових голів".

Під час перебування в Петербурзі Р.Г. Судковський приймає участь в академічних виставках, в 1870 році його учнівські роботи отримують Малу та Велику срібні медалі. Проте, у квітні місяці 1870 року, за станом здоров'я художник змушений був повернутися до Очакова.

М'який клімат приморського міста сприяв покращенню здоров’я художника, що позитивно вплинуло на творчість Р.Г. Судковського.

Восени цього ж року митець повертається до навчання в Академії. Але це продовжується недовго. Погіршується матеріальне становище, знову загострюється хвороба.

Навесні 1871 року, провчившись в Академії загалом два роки та два місяці. Р.Г.Судковський повернувся додому. З цього моменту починається його самостійний художній шлях у творчості. Р.Г.Судковський чітко визначає пріоритети своєї діяльності, обирає тему, в трактовці якої життя людини і моря тісно переплітаються.

Незважаючи, що Р.Г.Судковський мешкає в маленькому степовому місті, він постійно приймає участь в художньому житті столиці, відсилаючи свої твори до Петербурга на академічні виставки, підтримує зв’язок з Академією художеств.

Так, на численні клопотання художника, Рада Академії художеств у 1877 році присуджує Р.Г.Судковському звання класного художника другого ступеню. Через два роки, за активну участь у виставках йому присудили звання класного художника першого ступеню.

Важливою подією в житті митця стала і дворічна закордонна подорож до Європи. У 1874 році він відвідує Німеччину, Францію. Художник знайомиться з творами старовинних майстрів та своїх сучасників. Вдруге Р.Г.Судковський вирушив до Німеччини, Австрії, Швейцарії, Італії.

Після повернення Судковського з-за кордону до Очакова, з'являється одна з головних його картин - "Буря біля Очакова" (зараз має назву "Очаківська пристань", знаходиться в Державній Третьяковській галереї, Москва, Росія).

Саме на це полотно під час експонування в Академії художеств на виставці Товариства виставок художніх творів Рада Академії звертає увагу і присуджує Р.Г.Судковському звання академіка живопису морських видів.

В останні роки свого життя Руфін Гаврилович був вибраний почесним членом малювальної школи Одеського товариства красних мистецтв.

 

Організовуючи виставку в Києві, Р.Г.Судковський захворів на тиф. Він повернувся до Очакова, де після тринадцяти днів хвороби помер на 35 році життя, залишивши п'ять незавершених картин. Похований художник 6 лютого 1885 року в огорожі Військового собору в місті Очакові, де над могилою і до сьогоднішніх днів стоїть постамент з чорного мармуру з бронзовим бюстом Руфіна Гавриловича, вилитим у Петербурзі за моделлю роботи його удови О.П. Самокіш-Судковської. 

 На постаменті скорботні слова поета П.П. Чистякова „Ты так море любил, ты его прославлял своим гением, кистью могучею...”. Художня спадщина Судковського нараховує біля 300 робіт, які знаходяться у багатьох музеях України, зарубіжжя, приватних колекціях.

 

 

 

 

1
 
 
Сайт створено у студії Мотив