Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
Історія музею


 Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна є одним із давніших  художніх музеїв України.

 Передумовами його створення стало розповсюдження освіти серед народу, зміцнення патріотичних почуттів, меценатство. Велике значення в популяризації гуманістичних ідей образотворчого мистецтва приносила активна діяльність художників - передвижників і членів Суспільства південноросійських художників, які організували численні пересувні виставки в різних губернських і повітах містах України.

Велику роль в створенні Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна зіграв Микола Антонович Гедройц. Високоосвічена і духовно щедра людина, князь М.А. Гедройц багато зробив для збереження образотворчого мистецтва, пошуку активних форм популяризації і підтримки українських художників, згуртував навколо себе людей, небайдужих до долі країни, розвитку і популяризації художнього мистецтва.

Проживаючи в Миколаєві, М.А. Гедройц ініціював створення Суспільства витончених (червоних) мистецтв, яке в 1913 році налічувало більше 100 членів і об'єднувало миколаївських художників і любителів мистецтва. Про високий авторитет Суспільства свідчив і факт опіки над ним Великого князя Кирила Володимировича.

Найголовнішою справою для миколаївського Суспільства витончених (червоних) мистецтв імені В.В. Верещагіна стало заснування художнього музею - пам'ятника видатному художнику-баталісту Василю Васильовичу Верещагіну.

Саме за ініціативою М.А. Гедройця, організаційний комітет звернувся з листом до Президента Академії мистецтв, де наголошувалося: "Ім'я В.В. Верещагіна, як колишнього вихованця морського училища, який, крім того, так трагічно загинув в морській стихії, оточено виключно зворушливою шаною серед моряків. І ми, миколаївці, прагнемо увіковічити пам'ять прославленого художника - філософа…, який так блискуче прославляв своїм генієм нашу Батьківщину".

Значну допомогу у створенні  музею і привласненні йому імені В.В. Верещагіна надав комітету художник І.Ю. Рєпін. Він схвалив і підтримав ініціативу М.А. Гедройця. У іншому листі, вже до військового Морського міністерства, І.Ю. Рєпін підкреслював: "Форма виявлення нашого шанування світлої пам'яті покійного В.В. Верещагіна - заснування художнього музею його імені в морському місті, в Миколаєві, цілком доцільна і в найкращій мірі увіковічує образ художника-патріота як повчальний приклад майбутнім поколінням".

В цей час Суспільство витончених мистецтв ним. В.В. Верещагіна, очолюване князем М.А. Гедройцем, вирішувало з місцевою владою, зокрема з міським головою Миколою Павловичем Леонтовичем, питання про виділення приміщення для тільки що створеного художнього музею.

Після того, як Імператорська Академія мистецтв та Російський музей (С.-Петербург) виявили згоду на передачу до Миколаєва творів В.В. Верещагіна та інших робіт відомих художників, в міську Думу з вдячністю і новим проханням звернулися члени Ради Суспільства витончених мистецтв, де відзначили про необхідність виділення окремого обладнаного приміщення.

Після такого звернення Дума разом з міським Головою М.П. Леонтовичем, вирішили для функціонування майбутнього художнього музею ім. В.В. Верещагіна, надати приміщення Миколаївського Відділення Імператорського Технічного товариства.

Відгукнулися меценати, які погоджувалися передати в колекцію музею твори  з своїх колекцій. Вдова художника Л.В. Верещагіна передала особисті речі художника, Імператорський Ломоносовський фарфоровий завод готувався відправити до Миколаєва фарфорові вироби. Все це не давало можливості в нормальних умовах демонструвати в поданому приміщенні музейні експонати. Крім того, надалі планувалося в художньому музеї влаштовувати виставки-продажі художніх полотен та  інших виробів мистецтв.

Таким чином, знову постає питання про нове приміщення. До цієї справи долучають І.Ю. Рєпіна, авторитет і слава якого допомогли. Письмові звернення великого художника до царя, морського міністра І.К. Грігоровича і інших урядовців зсунули справу з місця.

22 вересня 1912 року Головний інспектор морської будівельної частини, виконуючи урядове розпорядження, передав в оренду на 12 років приміщення однієї з найкращих споруд міста - гауптвахти для художнього музею. Це було найбільш відповідне приміщення, як за розмірами, так і по місцем розташування - на Соборній площі. Будинок був зведений у вигляді двоповерхового палацу за замовленням Г.А. Потьомкіна за проектом петербурзького архітектора І.Е. Старова в класичному стилі. У цьому приміщенні музей планувалося розмістити на верхньому поверсі, а художні майстерні, школу мистецтв та інші допоміжні приміщення повинні були розташовуватися на першому поверсі, тут же планувалося  відкрити  крамницю, де б продавалися декоративно-прикладні вироби, брошури про В.В. Верещагіна таі інше.

Відкриття Миколаївського художнього музею відбулося 6 червня (по новому стилю) 1914 року - в 10-річчя трагічної смерті на панцернику  "Петропавловськ"  віце-адмірала С.Й. Макарова і художника-баталіста В.В. Верещагіна.

Основу музейної експозиції склали 148 різних (картин, етюдів і малюнків) творів В.В. Верещагіна, які були одержані з Російського музею імператора Олександра ІІІ-го. Серед них найвидатнішими були 20 картин, три з яких демонструвалися в грудні 1914 року в Санкт-Петербурзі на посмертній виставці творів В.В. Верещагіна.

В той же час Петербурзька Академія мистецтв відправляє до Миколаєва 29 робіт відомих російських майстрів. До колекції музею увійшли твори І.К. Айвазовського "Пушкін на березі моря", Н.І. Авілова "Іван Грозний на прогулянці", В.Е. Маковського "Букініст", К.Я. Крижицького "Штиль", роботи Д.К. Крайнєва, В.Д. Полєнова, Ф.О. Рубо. Пізніше надійшло ще 9 робіт.

Окрім живопису, були передані і скульптури М.М. Антокольського "Іван Грозний", В.О. Беклємішева "Свята Варвара".

Окрім Академії мистецтв, Товариство ім. А.І. Куїнджі направило в музей три пейзажі майстра ("Гірський пейзаж", "Марина", "Зимовий ландшафт").

Виконав обіцянку також Імператорський Ломоносовський фарфоровий завод, який разом з гранувальною фабрикою передали унікальні колекції прикладного мистецтва.

Приватні колекціонери та міські жителі дарували полотна видатних російських і зарубіжних художників. Ініціатор створення музею Н.А. Гедройц подарував 11 малюнків В.В. Верещагіна.

Серед найпочесніших гостей на відкритті музею був син В.В. Верещагіна. Завдяки дарованим сім'єю особистим речам художника, вдалося відтворити обстановку робочого кабінету митця.

Як і планувалося, при музеї стали успішно працювати школа і курси малювання, де в перші місяці діяльності вчилося 120 чоловік. Крім того, для дорослого населення були організовані заняття по килимовому виробництву, які проводила досвідчена майстриня, спеціально запрошена з Курської губернії.

Після Жовтневої соціалістичної революції колекція поповнювалася творами з націоналізованих приватних колекцій, картинами Р.Г. Судковського, переданими в 1924 році з Очакова братом художника, творами радянських майстрів, які надійшли  із Всеукраїнського комітету у справах мистецтв. Напередодні Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. колекція налічувала близько тисячі творів. Але в роки фашистської окупації музей був варварськи пограбований.

   Відновлення почалося відразу після вигнання фашистів з міста. У 1945 році музей відновив свою роботу в невеликій старовинній садибі. Були знайдені деякі твори В.В.Верещагіна, його особисті речі, роботи И.К. Айвазовського, Р.Г. Судковського, М.М. Антокольського і інших художників. Значну допомогу у формуванні післявоєнної колекції надали Київський музей російського мистецтва, Київський музей західного і східного мистецтва (в даний час - Музей мистецтв ім. Богдана і Віри Ханенко), Одеський художній музей. Впродовж 1970-1980 рр. колекція музею поповнювалася за рахунок надходжень з дирекції художніх виставок Міністерства культури СРСР, УРСР, Союзу художників СРСР, УРСР і інших організацій, а також з приватних колекцій.

 

    У 1986 році музей відсвяткував новосілля в новій просторій будівлі. У його залах на другому поверсі розгорнулася експозиція вітчизняного мистецтва, яка включає твори живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, графіки. На третьому поверсі в окремому залі музею експонуються витвори західноєвропейського мистецтва. 

 

 

 

 
 
 
Сайт створено у студії Мотив