Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 

Адрес: г.Николаев,
    ул. Большая Морская, 47
 
Телефон:     
     +38 (0512) 37 23 67
   
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
Рік Японії в Україні. Неокаліграфія Богдана Пархоменка
Автор: Одегова Л.І.   
30.01.2018 10:18

Мову японського мистецтва каліграфії нелегко зрозуміти європейцям сьогоднішнього дня, для нас незвичні його художня форма, прийоми композиції та колорит. Японська каліграфія невпинно розвивається. Напрямок у каліграфії, де дотримуються усіх канонів, називається класичним, а якщо до класичних елементів додається суб’єктивне бачення автора, то це вже неокласика. Творчість японського каліграфа українського походження Богдана Пархоменка (RAIRYU) – створення неповторного власного стилю в напрямку неокаліграфії.

Неокаліграфія – це мистецтво оформлення японських ієрогліфів-знаків у експресивній, енергійній манері, що передає їх зовнішній вигляд, який би допоміг глядачеві, що не знає його смислу, сприйняти їх візуально. Це абсолютно новий вид мистецтва, який був створений на базі класичної японської та китайської каліграфії з елементами живопису, поп-арту, стріт-арту, графіки і графіті. При цьому дотримуються обов’язкові канони, які закладалися віками.

Японська каліграфія не тільки красиве зображення писемних знаків. На відміну від західної каліграфії, де основну роль грає візуальна складова, японське «сьо» (каліграфія) має на меті відтворити стан душі митця за допомогою виразності та ритмічності кожної лінії.

Мистецтво «сьо» зародилося у Китаї 3,5 тис. років тому і потрапило до Японії у ІІ – ІІІ ст. Тут підтримувалися його первісні традиції, а у VІІІ ст. з винайденням силабічної абетки, «сьо» перетворилося на частину власне японської культури. Згодом під впливом ідей дзен-буддизму у творах каліграфії стали відбиватися характер і особистість майстра.

На початку ХХ ст. «сьо» відчуло на собі вплив тогочасного західного мистецтва. На додачу до традиційних ієрогліфічного, абеткового та початкового напрямів класичного «сьо», виникли новітні течії: «сьо» сучасної поезії, «сьо» великих знаків, різьблення, авангардне «сьо». Так виникло сучасне мистецтво каліграфії.

Прагнучи познайомити світ з японським мистецтвом каліграфії і тим самим збагатити культурні зв’язки між народами, у 1970 р. було організовано першу виставку «сьо» в Парижі. До 2005 р. такі виставки уже відбулися у 34 містах 17 країн світу. Перша виставка в Україні відбулася у 2005 році в Києві. Кілька років тому в Миколаєві експонувалася виставка робіт видатного японського каліграфа Морімото Рюсекі.

Виставка «Неокаліграфія» була відкрита 22 грудня 2017 року в Миколаївському обласному художньому музеї  ім. В. В. Верещагіна. Її експозиція складається із 16 творів каліграфії сучасного українського художника-каліграфа Богдана Пархоменка (RAIRYU) та ряду японських речей (письмове приладдя), представлених у вітринах. У роботах Богдана Пархоменка оригінально поєдналися класичні канони письма і новітні дизайнерські ідеї. Богдан Пархоменко уже багато років живе та працює у Японії, проте він намагається популяризувати мистецтво Японії в Україні.

Виставку «Неокаліграфія» молодий художник присвячує пам’яті свого вчителя видатного японського каліграфа Морімото Рюсекі (03.08.1940 – 13.12.2017), директора каліграфічної школи (Хокущін), члена Ради художніх виставок (Ніттен), члена журі Каліграфічної виставки (Майнічі).

Каліграфією Богдан Пархоменко захопився запізно, як за японськими канонами, проте дуже швидко опанував майстерність японської каліграфії. У цьому йому дуже допоміг Морімото Рюсекі. У відвідувачів виставки є унікальна можливість помилуватися твором Морімото Рюсекі «Обі», який експонується у горизонтальній вітрині. Цю роботу знаменитий японський каліграфа у свій час подарував голові Миколаївського просвітницького товариства японської культури «Татікадзе » Галині Зіновієвій.

Виставка творів каліграфії Богдана Пархоменка – результат співпраці Миколаївського обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна з Миколаївським просвітницьким товариством японської культури «Татікадзе» та свідчення взаємовпливу японської та української культур. Інтерес Художнього музею до японської культури спричинений оголошенням 2017 – роком Японії в Україні. На початку 2017 року, в цій же залі №9 музею, працювала виставка, присвячена японській художній культурі «Витончений світ японських речей», де було представлено більше 100 оригінальних виробів японського ДПМ, що вирізнялися особливим японським стилем. Безпосередньо у виставковій залі декілька разів проводилися майстер-класи японської каліграфії. Не дивно, що музей завершує виставку діяльність 2017 року, ще однією виставкою присвяченою художній культурі Японії, а саме оригінальному мистецтву каліграфії. Виставка «Неокаліграфія» не ставить за мету прослідкувати весь довгий шлях та багатогранний світ мистецтва японської каліграфії, а лише дає унікальну можливість глядачам познайомитися з роботами сучасного японського каліграфа українського походження Богдана Пархоменка.

Експозиція виставки «Неокаліграфія» складається з двох комплексів: І комплекс – «Твори каліграфа Богдана Пархоменка», ІІ комплекс – «Письмове приладдя та матеріали для письма».

Для більшості глядачів цікаво побачити як виглядають приладдя та матеріали для письма, якими користуються каліграфи. У двох вітринах експонуються камені для туші, пензлики для каліграфії, туш в паперових коробках, туш рідка, рисовий папір для каліграфії, кольорові аркуші паперу для письма та ін. Ці оригінальні речі належать приватним колекціям.

Безпосередньо в залі №9, де експонується виставка «Неокаліграфія» планується проведення майстер-класів японської каліграфії.

Основний (перший комплекс) виставки поділяється на два тематичні підкомплекси: «Твори Богдана Пархоменка – оптимістичні побажання всього найкращого» та «Ієрогліф року Японії».

До першого підкомплексу І комплексу: «Оптимістичні побажання всього найкращого» належать 8 каліграфічних робіт Богдана Пархоменка, оформлених у ромбовидні різнокольорові рами: «Кічіджо. Гарний старт», «Хіщоу. Зліт до небес», «Ейдзю. Довголіття», «Ракутен. Насолоджуватися життям, як того хоче Бог і не переживати», «Хоураку. Цікаве насичене і багате життя», «Банпуку. Багато щастя», «Фукущі. Початок удачі щастя», «Щоуун. Хмара, що приносить щастя».

Любов’ю, добром, щирістю і теплотою просякнуті побажання автора, втілені в оригінальні кольорові лінії та форми його каліграфічних творів, оформлених в ромбовидні рами відповідних до настрою та змісту робіт кольорів.

У сучасний період у результаті європеїзації японського житла основною тенденцією стало прикрашати оселю каліграфією, оформленою в рамку, а первинна форма елегантного «сьо» представлена великою кількістю красивих речей, як от – загнутий навпіл папір, ширми, висячі свитки тощо.

З огляду на те, що сучасне японське письмо є змішаним, ті, хто працює у системі каліграфії сучасних текстів, повинні вміти зображувати як абетку, так й ієрогліфи. Вони докладають зусиль до того, щоб віднайти форми, які б пасували сучасному життєвому простору.

Всі шістнадцять творів Богдана Пархоменка виконані в одній техніці, яку можна назвати авторською. Оформлення робіт не вирізняється кардинальною новизною.

Техніка створення каліграфічних творів Богдана Пархоменка складається з декількох послідовних етапів:

  1. 1.Написання ієрогліфа прозорим безбарвним клеєм.
  2. 2.Натрушування кольорового піску зверху на написаний клеєм ієрогліф.
  3. 3.Струшування непотрібних решток піску.
  4. 4.Оформлення твору у відповідну дерев’яну раму.

Варто відзначити, що Богдан Пархоменко власноруч виготовляє рами для своїх робіт. При цьому обробляється та покривається кольором тільки верхня частина рами, для того щоб збоку можна було бачити природний колір та структуру деревини. Геометрична форма (ромб, прямокутник, квадрат та ін.) як і колір (зелений, жовтий, рожевий, чорний, білий, синій та ін.) рам використовується автором згідно традицій класичної японської культури.

Другий підкомплекс І комплексу: «Ієрогліф року Японії» складається з 8 творів Богдана Пархоменка: «2013 рік. Рин», «2010 рік. Ще», «1996 рік. Щоку», «2007 рік. Нісі», «1997 рік. То», «1998 рік. Доку», «2004. Сай», «2009. Шін». Кожний з цих творів оформлений у дерев’яну раму прямокутної форми відповідного, за задумом художника, кольору. Сильний вплив класичного японського мистецтва каліграфії відчувається у творах Богдана Пархоменка, присвячених щорічно підсумковим ієрогліфам, проте і в цих роботах присутній яскраво виражений новаторський пошук автора.

 

Біля кожного твору розміщена невеличка авторська експлікація, де пояснюється чому той чи інший рік назвали певним словом (ієрогліфом). Ця інформація – цінний матеріал для розуміння глибини змісту назви року. Наприклад: «2010 рік. Ще. (Дуже жарко, пекуче, палко). Зареєстрована найвища температура, що вплинула на існування людей і навколишнього середовища. Чілійський обвал шахти, люди залишилися майже 700 км під землею у жаркій вологій шахті. Космічний апарат Хаябуса повернувся з астероїда Ітокава і успішно доставив зразки на землю, витримавши температуру десять тисяч градусів». (Рама рожево-брунатна).

Богдан Пархоменко створив ієрогліфи восьми років: 1996, 1997, 1998, 2004, 2007, 2009, 2010, 2013. Важко сказати чому саме ці роки він виділив поміж інших. Очевидно, вони його привабили і схвилювали основними подіями (спалахи харчових отруєнь, фінансова криза та банкрутство банків, природні катаклізми, спортивні успіхи тощо). Автори експозиції представляють роботи Богдана Пархоменка циклу «Ієрогліф року» не дотримуючись хронології.

Намагаючись зрозуміти глибинний зміст ієрогліфу року, потрібно звертати увагу на колір рами в яку оформлено твір. Символічне значення кольору дуже важливе для японської культури. Ймовірно, що Богдан Пархоменко використовує деякі національні японські колористичні традиції при оздобленні дерев’яних рам своїх картин.

Виставка «Неокаліграфія» – спроба залучити сучасного глядача не до поверхового споглядання експонатів, а до вдумливої інтелектуально та естетично насиченої роботи багатьох органів відчуттів. Для більшості глядачів ця виставка була першим знайомством з далекосхідною каліграфією – не лише своєрідною системою писемності, а й з одним з унікальних видів мистецтва, наповненим глибоким філософським змістом. Мистецтва, що відбиває і витонченість японської душі, і гордий національний характер, і неймовірну працездатність цього народу. В Японії каліграфія має багатошаровий контекст. Її розглядають не лише як засіб медитацій, а і як шлях пізнання, можливість духовного самовдосконалення, механізм гармонізації світу. Писемність у Японії і сьогодні є найстародавнішим і найнадійнішим охоронцем національної самодостатності.

У своїх роботах Богдан Пархоменко поєднує класику з сучасним авторським баченням форми та суті ієрогліфу. Оригінальні, проте прийнятні для європейців форми робіт автора викликають у європейського глядача інтерес як до мистецтва японської каліграфії в цілому, так і до творів молодого каліграфа зокрема. Дехто з поціновувачів мистецтва з задоволення хотів би мати такі твори у своєму життєвому просторі. Художник має комерційний успіх. Отримані кошти Богдан Пархоменко хоче вкласти в реалізацію своєї мрії – побудувати штучний острів, де могли б жити і творити художники.

Оригінальним доповненням до візуального проекту – виставка «Неокаліграфія» RAIRYU (твори Богдана Пархоменка) – є цікавий проект під назвою «Слово року України» (подібно до «Ієрогліф року Японії»). 2016 рік України мав назву «надія». Українці мають обрати слово-символ, що визначить основний зміст 2017 року. Результат буде оголошений на церемонії закриття виставки «Неокаліграфія» в МОХМ ім. В. В. Верещагіна. Серед пропозицій домінують слова «мужність» та «безвіз». До цих безперечно важливих слів хотілося б долучити і слово «мистецтво», адже саме воно сприяє взаєморозумінню між людьми, країнами та культурами. Саме мистецтво багато в чому зблизило Схід та Захід, зробило рік Японії в Україні насиченим та цікавим.

 

Лідія Одегова, завідувач науково-методичного

                                                                            сектору МОХМ ім. В. В. Верещагіна.

 

 

 
 
 
Сайт создан в студии Мотив