«Фауст і Маргарита». 1932 р.

Ілюстрація до трагедії Гете «Фауст»

Рудаков Костянтин Іванович (1891-1949 рр.)

У художньому житті 1930-1940-х рр. Костянтин Іванович Рудаков був помітною фігурою: популярний викладач Академії мистецтв, заслужений ілюстратор, віртуоз графічних імпровізацій, акварельний портретист. У Рудакова гідна, але «окрема» репутація - графік з живописним даром, працюючий як би в «прикордонній зоні» двох видів мистецтва.

Син декоратора Маріїнського театру органічно увійшов до кола художників «Світу мистецтва» і став постійним учасником їх виставок. Йому, так тісно пов'язаному з театром, була близька і образотворча мова, і круг тем, і естетика цього об'єднання. Декоративні віхи в живописі, театральність підтексту і зв'язок з традиціями мистецтва XVIII ст. стали характерними рисами його творчості і світосприймання.

Рудаков увійшов до історії російського мистецтва як книжковий ілюстратор і професійний літограф. Ілюстрував О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстова, Гі де Мопасана, Еміля Золю, Ернста Гофмана. В пам'яті у кількох поколінь читачів залишилися його ілюстрації до трагедії Йогана Гете «Фауст». Образи, створені художником, виключно точно розкривали характер героїв, емоційне напруження їх переживань і оголяли гостроту сюжету. Створені гуашшю, аквареллю і білилами персонажі представляють вченого, який уклав договір із самим дияволом, та скромну наївну провінціалку, в яку закохується головний герой. Фауст, зустрівши Маргариту на вулиці, зачарувався її юністю і красою. А познайомившись ближче, полюбив її і за інші якості - почуття власної гідності, чуйність, відданість. Зустріч з Фаустом багато що змінює в долі дівчини. Завжди слухняна героїня чинить необачно задля побачення з коханим. Красива любов приречена на трагічний фінал.

Графічний аркуш надійшов до музею у вересні 1983 р.

#музейна_скарбниця