Николаевский областной художественный музей  имени В. В. ВЕРЕЩАГИНА

 
Адрес: г.Николаев, 
ул. Большая Морская, 47
 

Телефоны:

 (0512) 37 23 67
 (0512) 37 23 53
 
E-mail: museum0@ukr.net
 
 
 
О музее

 

ВСТУП

Очаків - невелике курортне місто на Півдні України, з яким пов'язано багато історичних подій: він був свідком героїзму суворовських воїнів, мужності та відваги чорноморських моряків, які захищали місто в роки воєнних лихоліть XX століття. Останні дні життя легендарного лейтенанта П.П. Шмідта пройшли у цьому місті.

В Очакові народився, працював та помер відомий художник-мариніст, академік живопису Руфін Гаврилович Судковський, що оспівував красу Північного Причорномор'я. Після смерті художника його рідний брат - Олексій Гаврилович Судковський, який успадкував творчий доробок майстра, створив домашній музей.

До його експозиції входили портрети Р.Г. Судковського, етюди, картини, малюнки олівцем, особисті речі, архівні документи, відгуки російської та іноземної преси. Все це розміщувалося в двох маленьких кімнатах батьківського будинку Судковських.

Олексій Гаврилович зібрав та зберіг значну частину творчої спадщини великого майстра, яку вирішив подарувати державі. Проте, на той час не знайшлося можливості створити музей на батьківщині митця. Зібране національне надбання - картини та архів було передано до Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна.

Наприкінці 1970-х років знову постало питання щодо увічнення пам'яті Р.Г. Судковського та створення в Очакові музею мариністичного живопису. Під експозицію було віддано побудовану на початку XX ст. будівлю, розташовану в центрі міста. Будинок мав вдале художнє оформлення, він відповідав епосі, в яку жив та працював митець.

Проект музею розробив миколаївський художник-дизайнер С.Є. Просандєєв. Відкриттю експозиції передувала реконструкція споруди та її переобладнання.

20 квітня 1982 року музей було урочисто відкрито, і він прийняв перших відвідувачів.

Очаківський музей мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського був створений як відділ Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Фонди музею нараховують п'ятсот п'ятдесят творів та сто вісімдесят архівних документів.

 

Огляд починається з бюста художника Р.Г.Судковського роботи миколаївського скульптора, члена Національної Спілки художників України Інни Вікторівни Макушиної. Його було створено до урочистого відкриття музею та встановлено у вестибюлі.

Ім'я Руфіна Гавриловича Судковського стоїть поряд з іменами кращих російських пейзажистів ІІ-ої половини XIX століття. Видатний мариніст І.К.Айвазовський, побачивши роботи майстра, сказав: "Це буде мій суперник, якщо не перевершить мене".

Р.Г. Судковський народився 7 (20) квітня 1850 року в родині священика. Його батько, протоієрей Очаківського Військового Нікольського собору, брав участь у Кримській кампанії та був одним з перших літописців історії міста Очакова. За традиціями, що склалися у сім'ї, Р.Г. Судковський мав піти шляхом батька. У дванадцять років його віддали до Одеського духовного училища. В 1865 році перевели в Херсонську духовну семінарію, яка знаходилася у місті Одесі. Під час навчання у семінарії, він одночасно відвідував вечірні класи Школи малювання та креслення Одеського

товариства витончених мистецтв. Поступово, отримуючи художні навички, Р.Г. Судковський усвідомлював, що його життя повинно бути пов'язано з мистецтвом. Але для вступу до Академії художеств необхідно було отримати дозвіл, щоб залишити семінарію. Подання батька Судковського, Гавриїла Діонісійовича, Педагогічне зібрання Херсонського Семінарського правління задовольнило 11 липня 1868 року.

За поданою заявою та після складання вступних іспитів, влітку цього ж року (1868), майбутнього художника було зараховано учнем Академії художеств "по архітектурі або з живопису до класу гіпсових голів".

Під час перебування в Петербурзі Р.Г. Судковський приймає участь в академічних виставках, в 1870 році його учнівські роботи отримують Малу та Велику срібні медалі. Проте, у квітні місяці 1870 року, за станом здоров'я художник змушений був повернутися до Очакова.

М'який клімат приморського міста сприяв покращенню здоров’я художника, що позитивно вплинуло на творчість Р.Г. Судковського.

Восени цього ж року митець повертається до навчання в Академії. Але це продовжується недовго. Погіршується матеріальне становище, знову загострюється хвороба.

Навесні 1871 року, провчившись в Академії загалом два роки та два місяці. Р.Г.Судковський повернувся додому. З цього моменту починається його самостійний художній шлях у творчості. Р.Г.Судковський чітко визначає пріоритети своєї діяльності, обирає тему, в трактовці якої життя людини і моря тісно переплітаються.

Незважаючи, що Р.Г.Судковський мешкає в маленькому степовому місті, він постійно приймає участь в художньому житті столиці, відсилаючи свої твори до Петербурга на академічні виставки, підтримує зв’язок з Академією художеств.

Так, на численні клопотання художника, Рада Академії художеств у 1877 році присуджує Р.Г.Судковському звання класного художника другого ступеню. Через два роки, за активну участь у виставках йому присудили звання класного художника першого ступеню


Музей им. Р.Г. Судковского

Очаков - небольшой курортный город на Юге Украины, с которым связаны многие исторические события: он был свидетелем героизма суворовских воинов, мужества и отваги черноморских моряков, которые защищали город в военные годы XX века. Последние дни жизни легендарного лейтенанта П.П. Шмидта прошли в этом городе.

В Очакове родился, работал и умер известный художник-маринист, академик живописи Руфин Гавриилович Судковский, который воспевал красоту Северного Причерноморья. После смерти художника его родной брат - Алексей Гавриилович Судковский, который унаследовал произведения мастера, создал домашний музей.

В его экспозиции входили портреты Р.Г. Судковского, этюды, картины, рисунки карандашом, личные вещи, архивные документы, отзывы российской и иностранной прессы. Все это размещалось в двух маленьких комнатах родительского дома Судковских.

 Алексей Гавриилович собрал и сберег значительную часть творческого  наследия великого мастера, которое решил подарить государству. Однако, на  то время не нашлось возможности создать музей на родине художника.  Собранное национальное достояние - картины и архив было передано  Николаевскому областному художественному музею им. В.В. Верещагина.

 В конце 1970-х годов опять возник вопрос относительно увековечения памяти  Р.Г. Судковского и создания в Очакове музея маринистической живописи. Под  экспозицию было передано построенное в начале XX ст. здание,  расположенное в центре города. Дом был удачно художественно оформлен, он  отвечал эпохе, в которую жил и работал художник.

Проект музея разработал николаевский художник-дизайнер С.Е. Просандеев. Открытию экспозиции предшествовала реконструкция здания и его переоборудование.

20 апреля 1982 года музей был торжественно открыт, и принял первых посетителей.

Очаковский музей маринистической живописи им. Р.Г. Судковского был создан как отдел Николаевского областного художественного музея им. В.В. Верещагина. Фонды музея насчитывают пятьсот пятьдесят произведений и сто восемьдесят архивных документов.

Обзор начинается с бюста художника Р.Г.Судковского работы николаевского скульптора, члена Национального Союза художников Украины Инны Викторовны Макушиной. Он был создан к торжественному открытию музея и установлен в вестибюле.

Имя Руфина Гаврииловича Судковского стоит рядом с именами лучших российских пейзажистов ІІ-ой половины XIX века. Выдающийся маринист И.К. Айвазовский, увидев работы мастера, сказал: "Это будет мой соперник, если не превзойдет меня".

 Р.Г. Судковский родился 7 (20) апреля 1850 года в семье священника. Его  отец, протоиерей Очаковского Военного Никольского собора, принимал  участие в Крымской кампании и был одним из первых летописцев истории  города Очакова. По традициям, которые сложились в семье Р.Г.  Судковский должен был пойти по стопам отца. В двенадцать лет его  отдали в Одесское духовное училище. В 1865 году перевели в Херсонскую  духовную семинарию, которая находилась в городе Одессе. Во время учебы  в семинарии, он одновременно посещал вечерние классы Школы рисования и  чертежа Одесского общества утонченных искусств. Постепенно, получая  художественные навыки, Р.Г. Судковский осознавал, что его жизнь  должна быть связана с искусством. Но для вступления в Академию  художеств необходимо было получить разрешение, чтобы оставить семинарию. Представление отца Судковского, Гавриила Дионисийовича, Педагогическое собрание Херсонского Семинарского правления удовлетворило 11 июля 1868 года.

По поданному заявлению и после сдачи вступительных экзаменов, летом этого же года (1868), будущий художник был зачислен учеником Академии художеств "по архитектуре или с живописи до класса гипсовых голов".

Во время пребывания в Петербурге Р.Г. Судковский принимает участие в академических выставках, в 1870 году его ученические работы получают Малую и Большую серебряные медали. Однако, в апреле месяце 1870 года, по состоянию здоровья художник вынужден был вернуться в Очаков.

Мягкий климат приморского города способствовал улучшению здоровья художника, что положительно повлияло на творчество Р.Г. Судковского.

Осенью этого же года художник возвращается к учебе в Академии. Но это продолжается недолго. Ухудшается материальное положение, опять заостряется болезнь.

Весной в 1871 году, проучившись в Академии в целом два года и два месяца. Р.Г.Судковский вернулся домой. С этого момента начинается его самостоятельный художественный путь в творчестве. Р.Г.Судковский четко определяет приоритеты своей деятельности, избирает тему, в трактовке которой жизнь человека и моря тесно переплетаются.

Невзирая, что Р.Г.Судковский живет в маленьком степном городе, он постоянно принимает участие в художественной жизни столицы, отсылая свои произведения в Петербург на академические выставки, поддерживает связь с Академией художеств.

Так, на многочисленные ходатайства художника, Совет Академии художеств в 1877 году присуждает Р.Г.Судковскому звание классного художника второй степени. Через два года, за активное участие в выставках ему присудили звание классного художника первой степени.

Важным событием в жизни художника стало и двухгодичное заграничное путешествие в Европу. В 1874 году он посещает Германию, Францию.  Художник знакомится с произведениями старинных мастеров и своих современников. Во второй раз Р.Г. Судковский отправился в Германию, Австрию, Швейцарию, Италию.

По возвращении Судковского из-за границы к Очакову, появляется одна из главных его картин - "Буря возле Очакова" (сейчас имеет название "Очаковская пристань", находится в Государственной Третьяковский галерее, Москва, Россия).

Именно на это полотно во время экспонирования в Академии художеств на выставке Общества выставок художественных произведений Совет Академии обращает внимание и присуждает Р.Г. Судковскому звание академика живописи морских видов.

В последние годы своей жизни Руфин Гавриилович был избран почетным членом рисовальной школы Одесского общества красных искусств.

 Организуя выставку в Киеве, Р.Г. Судковский заболел на тиф. Он  вернулся в Очаков, где после тринадцати дней болезни умер на 35  году жизни, оставив пять незавершенных картин. Похороненный  художник 6 февраля 1885 года в ограждении Военного собора в  городе Очакове, где над могилой и до сегодняшних дней стоит  постамент из черного мрамора с бронзовым бюстом Руфина  Гаврииловича, вылитым в Петербурге за моделью работы его  вдовы О.П. Самокиш-Судковской.  

 На постаменте слова скорби поэта П.П. Чистякова „Ты так море любил, ты его прославлял своим гением, кистью могучею...”. Художественное наследие  Судковского насчитывает около 300 работ,  которые  находятся во многих музеях Украины,  зарубежья, частных  коллекциях.

 

 


 
 
Сайт создан в студии Мотив