Готуємося до Великодня  разом з музеєм

Комунальний заклад культури «Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна» до пасхальних свят систематично проводить  за попереднім замовленням пересувну одноденну виставку «Світле свято Великодня».

25 та 26 березня до музею приїхали першокласники Академії дитячої творчості. Вони познайомилися зі звичаями та обрядами зустрічі  Пасхи, легендами про виникнення цих звичаїв. Діти побачили чудові композиції з писанок миколаївської майстрині Тетяни Ульянкіної, розписні дерев’яні мальованки з Петриківки та Косова, вирізьблені з дерева мережанки та прозоранки миколаївського різьбяра Володимира Приходька. Живописні та графічні твори професійних художників та дітей наочно ілюстрували розповідь лектора. Також учні розглянули, яке значення народні майстри вкладали в знаки візерунків. За допомогою електронної презентації глядачі змогли уважно роздивитися дрібні елементи візерунків та дізналися про різні види оздоблення великодніх яєць.

А 21 березня для вихованців Миколаївської спеціальної  загальноосвітньої школи-інтернату №2 було проведено майстер-клас, на якому діти не тільки дізналися про великодні обряди та звичаї, а й самі створювали вітальні листівки до цього свята.

«Шлях до зірок» у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна

12 квітня 2017 року, коли льотчик-космонавт Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос, відзначається Всесвітній день авіації та космонавтики. В Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна зберігається чудова картина «Над Чорним морем («Салют - 7». «Космос – 1443»)» видатного майстра космічного живопису Андрія Соколова. На великому полотні художник зобразив космічні кораблі, які урочисто пливуть над Землею. Цей твір став окрасою пересувної одноденної виставки «Шлях до зірок».

У музеї зберігаються ще декілька творів, присвячені авіації та космосу. Відомий миколаївський художник Андрій Антонюк написав дві картини, присвячені розробникам теорії космічних польотів: «Великий мрійник. Ціолковський» та «До місяця. Юрій Кондратюк», які теж зберігаються у нашому музеї.  Портрет «Майор Опарин Б.А. командир ескадрильї МІ-8» роботи В. Ольшанського та офорт В. Смертина «12 квітня 1961 р.» ілюструють шлях у небо від літаків до комічних кораблів. А декілька дитячих творів показують, як школярі уявляють життя поза Землею. Адже з саме таких мрій дітей, художників та письменників і починалися розробки літальних пристроїв.

Велика кількість допоміжного ілюстративного матеріалу, моделі та механічні іграшки, відеопрезентація допомагають надати малюкам систематичні уявлення про основи та розвиток повітроплавання та польотів у космосі.

Вихованці дошкільних навчальних закладів №22 та №128 з великим захопленням розглядали картини художників та спостерігали за дослідами, що наочно демонстрували принципи руху повітряних куль та зміїв, літаків та вертольотів, реактивного руху.

Діти довідалися, як люди навчилися літати, та побачили, який довгий та складний шлях веде людину до зірок.

Корифей петриківського декоративного розпису М.К. Тимченко в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна

6 квітня 2017 року Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна провів захід, присвячений 95-річчю від дня народження Марфи Ксенофонтівни Тимченко, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченко і премії ім. К. Білокур. Вона народилася 25 березня  1922 року в селі Петриківка Дніпропетровської області, яке широко відомо своїми декоративними розписами. З дитинства Марфа дуже любила малювати.

М.К. Тимченко була одною із перших відомих майстринь  петриківського декоративного розпису. Вона стояла біля витоків створення українського стилю розписів фарфорових виробів і більше 30 років творчого життя віддала роботі на фарфорових заводах України. А коли вона залишила роботу на заводі, стало більше часу, й можна було творити за власним бажанням.

В Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна зберігається її картина «Жіночий день 8 березня». Цей декоративний розпис створено на полотні олійними фарбами в характерній для петриківського декоративного розпису манері. Художниця яскраво передає атмосферу свята, барвисто зображує веселу картину народного гуляння. Твір дуже типовий для творчості М.К. Тимченко. Він надає можливість докладно познайомити глядачів з життям та творчим доробком майстрині. А на прикладі біографій та творчості М.К. Тимченко та членів її родини можна продемонструвати  історію розвитку петриківського декоративного розпису.

Цей захід музей провів для підопічних Територіального центру по обслуговуванню населення Центрального району.

Таїнство сакральної скульптури та ікони

07 квітня 2017 року о 15.00 у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна відбудеться відкриття унікальної виставки, що має назву «Спадщина. Відродження. Українська сакральна дерев’яна скульптура та ікона XVIII-XIX століть. Українська сучасна пластика».

Основу експозиції становлять експонати з приватної колекції Станіслава Кобусова, а саме українська дерев’яна скульптура та ікона XVIII-XIX століть.

Гармонійним доповненням експозиції стали роботи сучасних миколаївських скульпторів Юрія Макушина та Юрія Одробінського, які склали комплекс сучасної української пластики.

Запрошуємо усіх бажаючих зануритися у таїнство української сакральної скульптури та ікони! 

Театр і музей

28 березня 2017 року в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна відбулося урочисте відкриття виставки «Сценографія Богдана та Олени Поліщуків».  На відкритті були присутні друзі та вчителі родини Поліщуків, які щиро вітали авторів з творчим доробком, представленим на виставці. Після звичної процедури відкриття на гостей заходу чекала цікава та розгорнута екскурсія по експозиції виставки, проведена співавтором Богданом Поліщуком.  Фотозвіт заходу до Вашої уваги. 

Художній музей

до Дня визволення м. Миколаєва

28 березня 2017 року з нагоди відзначення Дня визволення м. Миколаєва від фашистських загарбників Комунальний заклад культури «Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна» приїхав до дошкільного навчального закладу №68  «Ромашка» з пересувною одноденною виставкою «Рідне моє місто».

На прикладі картин художників з колекції музею та за допомогою електронної презентації діти познайомились з історією свого рідного міста,  побачили красиві та цікаві місця Миколаєва, довідалися, як твори  художників прикрашають наше місто.

Готуємося до Великодня  разом з музеєм 

Комунальний заклад культури «Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна» до пасхальних свят систематично проводить  за попереднім замовленням пересувну одноденну виставку «Світле свято Великодня».

25 та 26 березня до музею приїхали першокласники Академії дитячої творчості. Вони познайомилися зі звичаями та обрядами зустрічі  Пасхи, легендами про виникнення цих звичаїв. Діти побачили чудові композиції з писанок миколаївської майстрині Тетяни Ульянкіної, розписні дерев’яні мальованки з Петриківки та Косова, вирізьблені з дерева мережанки та прозоранки миколаївського різьбяра Володимира Приходька. Живописні та графічні твори професійних художників та дітей наочно ілюстрували розповідь лектора. Також учні розглянули, яке значення народні майстри вкладали в знаки візерунків. За допомогою електронної презентації глядачі змогли уважно роздивитися дрібні елементи візерунків та дізналися про різні види оздоблення великодніх яєць.

А 21 березня для вихованців Миколаївської спеціальної  загальноосвітньої школи-інтернату №2 було проведено майстер-клас, на якому діти не тільки дізналися про великодні обряди та звичаї, а й самі створювали вітальні листівки до цього свята.

Німецький романтизм: від Каспара до Тюбке

28 березня 2017 року о 14-00 в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна пройде лекція відомого мистецтвознавця та директора музею Сергія Рослякова. Лекція буде присвячена історії розвитку та особливостям романтизму в Німеччині. Німеччина - одна з перших країн, в образотворчому мистецтві якої склався романтизм. Боротьба за духовне розкріпачення, за звільнення особистості, розкриття внутрішнього світу і вигляду художника лежить в основі раннього німецького романтизму, який протиставив яскраву емоційність і гострий інтерес до суто особисту, індивідуальним абстрактно- раціоналістичним ідеалам класицизму. Романтизм в Німеччині починався з літератури. Брати Шлегель в Єні на рубежі століть з'явилися провідними теоретиками романтизму (так звані «єнскі романтики»), що видається ними в Берліні журнал «Атенеум» виступав з позицій високої етики і релігійного містицизму. Портрет і пейзаж насамперед відгукуються на нові віяння в образотворчому мистецтві. Філіп Отто Рунге (1777-1810), живописець, графік, теоретик мистецтва, в своїх портретах монументалізує образи звичайних людей, одночасно намагаючись проникнути в тонку душевну, внутрішнє життя своїх моделей [( «Ми втрьох» (загинула в 1931) -автопортрет з нареченою і братом 1805, портрети дружини (1804 1809), батьків (1806), автопортрети (1805, 1806)]. Рунге розробляє проблеми світла і повітря, випереджаючи відкриття пленерного живопису XIX ст. (портрет дітей Хюльзенбек, 1805). Каспар Давид Фрідріх (1774-1840) передає поезію національного німецького пейзажу, пронизаного меланхолійним настроєм самого художника. Пейзажі Фрідріха завжди споглядальні, високо одухотворені, в них присутнє відчуття вічності і нескінченності буття і незмінною смутку від свідомості непізнаваності його таємниць. Фрідріх обирає ті стану природи, які найбільше відповідають романтичному її сприйняттю: ранній ранок, вечірній захід, схід місяця. Лінійний малюнок дуже тонкий, барвисті співвідношення представлені великими плямами чистих тонів ( «Двоє, що споглядають місяць», 1819-1820; «Жінка біля вікна», близько 1818; «Монастирський цвинтар», 1819; «Пейзаж з веселкою», 1809; «Схід місяця над морем », 1821). Багато картин Фрідріха були придбані Росією завдяки зусиллям любив цього художника і близького йому за духом В. А. Жуковського. Заслуги романтиків безсумнівні в справі збирання і вивчення національних пам'яток середньовіччя, вітчизняного фольклору (переказів, легенд, переказів), а також у зверненні до традицій великого німецького Відродження на чолі з Дюрером. Вернер Тюбке (1924німецький художник, один з найбільших живописців Німецької Демократичної Республіки. Тюбке, поряд з Бернгард Хайзигом, Вольфгангом Маттхойером і Віллі Зитте, був одним з найталановитіших молодих живописців Східної Німеччини. У 1946-1947 рр. майбутній художник відвідує ремісниче училище в Магдебурзі. У 1948-1950 рр. продовжує своє навчання у Вищій школі графіки і книжкового мистецтва в Лейпцигу, потім вивчає живопис і психологію в університеті Грейфсвальда. У 1952 році Тюбке — співробітник Центрального будинку любителів мистецтв в Лейпцигу. У 1954 році він стає членом Спілки художників НДР (ньому. Verband Bildender Künstler der DDR; VBK). У 1955 році він вступає асистентом в лейпцизький Вищу школу графіки і книжкового мистецтва, проте в 1956 році його звільняють. З 1958 року його увага концентрується на роботі в Спілці художників. Тюбке займає посади члена ревізійної комісії, робочої комісії, окружного голови. У 1962 році знову надходить на роботу у Вищу школу графіки і книжкового мистецтва, в 1964 році стає в ній доцентом, у 1972 — професором і в 1974 — ректором. У 1988 році Тюбке обирається віце- президентом Спілки художників НДР. Міжнародне визнання прийшло до художника в 80-е роки ХХ століття. У 1982 році він стає членом Королівської академії мистецтв в Стокгольмі, в 1984 — професором міжнародної Літньої академії в Зальцбурзі, у 1988 — почесним членом Академії мистецтв СРСР. У 1984 році його твори були представлені на Бієнале у Венеції. Картини Тюбке повторюють і за стилем, і внутрішнім змістом старонімецький живопис. Події, що в них відображені, відбуваються в світі Середньовіччя і несуть у собі риси наближається апокаліптичної катастрофи, яка повинна знищити цей світ. Роботи майстра викликали запеклі дискусії, особливо в Західній Німеччині. Одні художні критики засуджували його як ренегата сучасності, хоче втекти від насущних проблем в минуле. Інші ж захоплювалися його прекрасними роботами, вбачаючи в Тюбке одного з найталановитіших художників Постмодернізму. Сам же майстер завжди утримувався від коментарів з приводу своїх творів.

200 РОКІВ ТРІУМФА

                23 березня 2017 року у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна відбулося урочисте та знакове відкриття виставки «200 РОКІВ ТРІУМФА», присвяченої 200-ій річниці від дня народження всесвітньо відомого художника-мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського. На відкритті виставки були присутні поважні гості з Республіки Вірменія та представники Спілки вірмен України, які виступили співорганізаторами  музейного свята. Гостей та відвідувачів виставки зустрічав особисто Іван Айвазовський, образ якого вдало втілив студент Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв Юрій Кудаков.  Під чарівні звуки дудука гостей зустрічали представники вірменської діаспори у національному вбранні та роздавали відвідувачам оригінальне печиво з відомостями про художника-мариніста. Після урочистого відкриття виставки на шанувальників творчості Айвазовського чекав концерт класичної музики у виконання студентів Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв.

                Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна висловлює щиру подяку всім організаторам та учасникам виставки і запрошує всіх бажаючих відвідати виставку «200 РОКІВ ТРІУМФА». 

200 РОКІВ ТРІУМФУ

З 24  березня  в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна розпочинає свою роботу виставка 200 РОКІВ ТРІУМФУ. Виставка присвячена 200-річчю від дня народження всесвітньо відомого художника-мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського (1817-1900).

На виставці представлено 16 живописних та 1 графічний твір з колекції музею, авторами  яких виступили Іван Айвазовський та художники, що навчалися у нього, були його сучасниками та послідовниками. Серед представлених шедеврів твори Олексія Боголюбова, Олексія Ганзена, Костянтина Крижицького, Миколи Дубовського, Василя Полєнова, Руфина Судковського тощо.

До експозиції також залучені макети вітрильників, виконані чемпіонами світу та Європи з судномодельного спорту, експонати з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею та Миколаївського музею суднобудування та флоту, а також предмети з приватних колекцій.

Серед всіх живописців світу Іван Костянтинович Айвазовський по праву – кращий поет моря. У безлічі своїх епічних за масштабом творів він найповніше відтворив основні стани і перетворення моря, його чаруючу гладь, далечінь і хвилюючу безодню. У його творчості втілився духовний досвід людства, яке споконвіку милувалися пишнотою водної стихії. Айвазовський навчив багато поколінь людей правильно бачити море і насолоджуватися його вражаючою красою. Ним створено близько 6000 творів.

Айвазовський писав море то радісним, сяючим незліченними сонячними відблисками, то суворим і похмурим, то урочисто спокійним, але найчастіше він зображував його розбурханим, з ревом обрушуються гігантські пінні вали на прибережні скелі і, як шкарлупки жбурляли кораблі.

Чудові полотна І. К. Айвазовського прикрашають багато музеїв світу, серед яких і колекція Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна.